Згадуючи класичні сцени з фільмів, коли персонажі їдять солодощі під час важких життєвих моментів, здається, що наше бажання до солодкого зароджується у період стресу. Але, як зазначають ендокринологи, це далеко від істини.
Це, насправді, може бути сигналом від організму про його потребу в швидкій насиченості енергією. Експерти зазначають, що солодощі містять прості вуглеводи, які швидко всмоктуються в організмі, підвищуючи рівень глюкози в крові та приносячи миттєве відчуття ситості. Проте, глюкоза так само швидко виводиться з організму, і через короткий час ми відчуваємо новий наплив голоду.
Не менше важливим фактором є психологічний аспект. Потяг до солодкого часто має зв'язок з емоціями та відчуттям задоволення. Поєднання солодкого смаку з радісними моментами робить його для нас своєрідним антидепресантом. А отже, наш бпотяг до солодкого може бути результатом звички харчової поведінки.
Звісно, не можна ігнорувати факт того, що солодощі містять велику кількість калорій. Експерти рекомендують, щоб цукор становив не більше 5-10% від добової калорійності раціону здорової людини.
Щоб знизити потяг до солодкого, необхідно урозноманітнити меню овочами, зерновими та уникати великих перерв у прийомі їжі. Додавання легкого перекусу ближче до вечора може допомогти уникнути підступних перекусів солодкими смаколиками.
Отже, бажання з’їсти солодке не завжди є прямим сигналом голоду. Воно може бути реакцією організму на потребу в енергії, спричиненою різними факторами, включаючи психологічні. Тож розуміння причин цього бажання може допомогти краще контролювати свої харчові звички.
