Окупаційна «влада» принесла на захоплені території не «звільнення», а руїни і відсутність світла, газу і води. Реальну картину замальовують заявами про відновлення і будівництва.
Чи має це відношення до громадян і чи може покращити їхній стан, розповідає KibOrg News.
Нищити — не лагодити
Руйнування майже вщент знищеного Маріуполя наразі фіксує місцева «адміністрація». У вересні 2022 року загарбники склали перелік з понад двох сотень будинків, які «не ввійшли до інших списків». У документі зазначені будівлі, що потребують капітального ремонту або зносу.
Схожий перелік стосується комунальних закладів. У зведенні зазначено ступінь руйнування будівель. Так, муніципальне унітарне підприємство адміністрації міста Маріуполя «Зеленбуд» пошкоджено на 70%, а «Комунальник» — на 100%. Значних руйнувань зазнав транспортний сектор міста: трамвайне депо та диспетчерська служба, а вагоно-ремонтна майстерня знищена зовсім.
Новобудови — окупантам
Восени 2022 року «голова» самопроголошеної «республіки» Денис Пушилін доручив «міністру будівництва» і «голові адміністрації» Маріуполя потурбуватися про передачу житлових приміщень у новобудові під службове житло. Загалом, 28 квартир були передбачені для працівників «міністерства МНС», «міністерства внутрішніх справ», «міністерства держбезпеки», «міністерства юстиції», «верховного суду», «генпрокуратури» і «народної міліції».
Забрати навіть те, чого немає
У жовтні 2022 року окупаційна «влада» Маріуполя видала розпорядження на «державну» реєстрацію нових об’єктів нерухомого майна. В документі йдеться про багатоквартирні житлові будинки, які мають перейти на баланс муніципального унітарного підприємства «адміністрації» міста «Маріупольжитлокомплекс». Щоправда, за вказаними адресами — проспект Миру 151, 153 і вулиця Купріна 6А — на Google Maps, оновлених у 2023 році, не зображено нічого.
Зачинені квартири теж треба «звільнити»
У вересні 2022 року ТОВ «РКС-НР», яке займається відбудовою Маріуполя, звернулося до «голови» міста з проханням пришвидшити процес несанкційного доступу до закритих приміщень. Адже, згідно зі зверненням, цей фактор найбільше стримує субпідрядні організації ТОВ і не дозволяє забезпечити своєчасне виконання ремонтних робіт. Для вирішення проблеми пропонується залучення «непрофільних працівників».
Повний перелік квартир, доступ до яких наполегливо вимагають будівельники окупантів, наводимо нижче:
Газу не буде!
Тоді ж «адміністрація» складала звіти щодо підключення електрики, води та газу до багатоквартирних будинків. Так, в інформації з приводу Кальміуського району міста зазначається, що немає жодного житлового приміщення, під’єднаного до газопостачання. А саме понад двадцять вулиць перебували повністю без газу, а деякі з будинків ще й без електрики.
Ідентична ситуація з галуззю торгівлі. Об’єкти торгових мереж також не підключені до газопостачання. Філіали «АТБ», «EVA», «PROSTOR», гіпермаркет «МЕТРО» та «Ельдорадо» не були забезпечені газом, натомість зазнали пошкоджень.
А що хвилює громадян?
У листі до адміністрації Президента Росії Глущенко Вікторія у вересні 2022 року написала, що щиро радіє «звільненню від українських нацистів», попри те, що через агресію Російської Федерації її родина втратила будинок.
Наша сім’я зітхнула з полегшенням. Але протягом п’яти місяців ми зіткнулися з масою проблем
Глущенко Вікторія
Адресантка повідомила, що жити їй та її родичам немає де, тож вона тимчасово перебуває у будинку знайомих, які евакуювалися з Маріуполя до неокупованих територій України. Світло та газ, пише авторка звернення, у них не підключені. За її словами, у Приморському районі міста електрика під’єднана тільки до 60 будинків, а газ до — 20. У районі діє лише одна лікарня, але й та без електропостачання і ремонту.
На відсутність світла та газу масово жаліються й інші мешканці окупованого міста: ані світла, ані газу, ані відповідей від «адміністрацій».
Не краща ситуація в Лівобережному районі міста. Там містяни не мають навіть води і безрезультатно щодня звертаються до «влади».
Перший стяг РФ був повішений на багатоповерхівці біля нашого приватного сектору, і тепер нас забули. Ми стукаємось у зачинені двері і нас ніхто не чує. Ми всі просто у збентежені і біді
Приступа Ірина
Повісити прапор на житловому будинку недостатньо, аби забезпечити населення необхідним. Зруйновані домівки, лікарні, громадський транспорт і відсутність електро-, газо- та водопостачання змушують розчаруватися навіть прихильників «руського миру».
Використані в статті документи можна завантажити за посиланням.
