Юрій Шухевич пішов у засвіти в ніч із 21 на 22 листопада на 89 році життя. Помер він у мюнхенській лікарні, борючись із важкою хворобою.
Про смерть дисидента та політв'язня, колишнього народного депутата України повідомляється, зокрема на Facebook-сторінці криворізького громадського діяча Романа Морозова.
Юрій Шухевич - член Української Гельсінської Групи, активний дисидент, політичний в'язень, провів 28 років у в'язницях і таборах СРСР, народний депутат України VIII скликання.
Син командувача ОУН-УПА Романа Шухевича.
Протягом 1990–1994 рр. був організатором і головою УНА-УНСО.
У серпні 2006 року отримав звання Героя України.
Ми багато знаємо про пластування Романа Шухевича, але майже нічого про те, що його син Юрко теж пройшов вишкіл за пластовою освітньою програмою, за пластовим методом.
У 1944 році, в 11-річному віці з приходом Червоної армії на західноукраїнські землі був заарештований і разом із матір'ю засланий у Сибір.
У 1946 році Юрія відлучили від матері і помістили в дитбудинок для дітей «ворогів народу» на Донбасі. Двічі тікав і добирався додому, де його знову хапали. З 1948 року над 15-річним Юрієм розпочався судовий процес і з настанням 16-річчя, Юрій Шухевич, засуджений радянським режимом на 10 років у радянській тюрмі у Володимирі винятково за політичну діяльність його батька — Романа Шухевича.
У 1954 році, відбувши шість років тюремного ув'язнення (якщо не рахувати років дитбудинку), він підпав під дію закону про амністію неповнолітніх, однак знову був заарештований за протестом Генерального Прокурора СРСР: «Ю. Шухевича звільняти не можна, позаяк він син ліквідованого зрадника й посіпаки фашистів Р. Шухевича».
У 1958 році, після закінчення 10-річного терміну ув'язнення, ОСО МВС СРСР повторно засудило на нові 10 років у невільничих таборах суворого режиму на основі «тюремної справи», використавши за «свідків» провокаторів і тюремних наглядачів.
У серпні 1968 року Шухевич був звільнений і через заборону жити в Україні поселився в Нальчику Кабардино-Балкарської АРСР, де працював електромонтером. У березні 1972 року з посиленням авторитарного режиму в СРСР був заарештований втретє і засуджений на 9 років ув'язнення і 5 років заслання. Після короткочасного перебування в мордовських концтаборах Шухевич був заарештований в ув'язненні вчетверте і засуджений у 1973 році на 10 років тюремного ув'язнення і 5 років заслання. До 1978 року перебував у Владимирській тюрмі, звідки був спрямований до Чистопільської тюрми.
Шухевич брав активну участь у кампаніях за надання ув'язненим статусу політв'язня, домагався права на виїзд із СРСР і став членом Української Гельсінської Групи. У березні 1982 року Шухевич був висланий на заслання в Тюменську область.
У 1988 році (55 років) закінчився термін заслання у Сибір. Після повної втрати зору в радянських тюрмах потрапив у будинок для інвалідів.
У 1990 році (57 років) отримав дозвіл повернутись в Україну.
Після проголошення Незалежності України у 1991 році, Юрій Шухевич на запрошення світових правозахисних організацій та української діаспори відвідав країни Західної Європи, США, Канаду і поселився в Україні.
У грудні 2002 року ініціативною групою розпочалося дослідження біографії Ю. Шухевича та поширення напрацьованих матеріалів у політичному середовищі України.
19 серпня 2006 року 73-річному Юрію Шухевичу надано звання — Герой України. Юрій Шухевич, як інвалід радянських тюрем, проживав у місті Львові, беручи активну участь у громадському житті держави.
Юрій Шухевич був головою політичної партії Українська Національна Асамблея та Головним командиром Української Народної Самооборони (УНА-УНСО) з 2006-го до 2014 року.
Ініціатор і автор «Закону про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті». Вояки УПА тепер мають статус борців за Незалежність України у ХХ столітті.
Останні хвилини життя Юрій Шухевич провів у Німеччині, де перебував на лікуванні. Він пішов у засвіти в ніч із 21 на 22 листопада на 89 році життя. Помер у мюнхенській лікарні, борючись із важкою хворобою.
Ось таким був Юрій Шухевич. Із сильним характером, який не зламали сталінські концтабори. З іскрою чару пластування він йшов по життю. А сьогодні доєднався до Вічної Ватри.
Спочивай з миром, Герой України!
