У Дубенському замку вшановували пам'ять полеглих захисників України, які служили в Українській добровольчій армії. Пригадали і загиблого дубенчанина Івана Жукова. А в капличці святого пророка Іллі помолились за душі українських патріотів.
Іван Жуков вступив до лав Української добровольчої армії у 2014 році, коли його не взяли на службу до Збройних сил України за станом здоров’я. Непереборним виявилось його бажання боронити рідну землю від ворога, аби його маленька донечка виростала під мирним небом. Нині Аня знає свого тата лише за фотознімками, і каже, що він тепер на небесах. А дружина з болем пригадує їхню останню зустріч.
«Я знала про його поранення і благала, щоб більше не йшов на війну. Просила заради маленької донечки. Не послухав…», - згадує Віра Жукова.
Командиру підрозділу «Волинь» Володимиру Андрушечку («Тихий»), який теж приїхав у Дубно вшанувати пам’ять бойового побратима, запам’яталась його фраза: «Командире, я, мабуть тут залишусь...»
- Я спочатку не надав особливого значення словам «Жука», - розповідає «Тихий». – У відповідь запевнив його, що ми обов’язково переможемо у цій війні і будемо жити далі. Але його слова, на жаль, виявились пророчими. Він загинув на фронті як герой».
Про таких, як воїн-доброволець з позивним «Жук», кажуть: з ним сміливо можна йти у розвідку, його надійне плече було опорою у важких військових буднях.
– Я знав, якщо поруч зі мною на позиції Іван – у мене завжди є додаткове прикриття. Його не треба було просити чи віддавати наказ. І я йому дуже вдячний, що він був завжди поруч, коли було складно, - поділився своїми спогадами під час реквієму пам’яті боєць ОЛПЗ «Волинь» Української добровольчої армії Дмитро Гайдуцький («Грім»).
Іван Жуков був і талановитим поетом. Не припиняв писати і під час служби. Його поезія – проста, щира, але разом з тим – правдива і гостра, наче лезо. Римовані рядки він писав у години затишшя на полі бою. І вони наче самі просились на папір, виходили з його чутливої душі.
Тож під час заходу зачитали і його поезію. Декламувала її голова Дубенського осередку ОЛПЗ «Волинь» УДА Валентина Сіньковська.
Аби про вірші талановитого земляка дізналися більше людей, Державний історико-культурний заповідник міста Дубна виготовив записники, надруковані на крафтовому папері із портретом добровольця та одним з його віршів, який він написав на війні. Блокноти розповсюдять у навчальних закладах Дубенщини, аби діти дізналися про справжніх героїв України.
Фото зі сторінки Дубенський замок у фейсбуці
За матеріалами Дубенського замку
Читайте нас в Телеграмі: https://t.me/Rivne0362ua
Підписуйтеся на нашу сторінку у фейсбуці: https://www.facebook.com
Дивіться нас на ютубі: https://www.youtube.com/channel/UCMcbfjjGSvhpssVwcClRmSQ
