Після переходу на новий календар, дати нерухомих свят для конфесій змістилися на 13 днів.
Різдво тепер припадає на 25 грудня, а отже й дати, коли треба колядувати, щедрувати та посівати, теж змінилися.
Колядки – це народні пісні, що з’явилися ще за часів язичництва й були пов’язані з зимовими святами.
За часів християнства колядки виконували на Різдво, щоб прославити народження Ісуса Христа. За традицією, на Різдво українці зранку ходили до церкви, а ввечері у домівках починали колядувати.
Коляда починається за день до Різдва, тобто у Святвечір, який тепер відзначають 24 грудня.
А от закінчували колядувати завжди по різному.
У Православній Церкві України в коментарі BBC розповіли, що в українців склалася масова традиція колядувати три дні.
Однак, за церковною традицією, колядувати можна до Богоявлення – за новим стилем його відзначають 14 січня.
Щедрівками називають величальні українські народні обрядові пісні.
Зазвичай щедрівки, як і колядки, величають господаря та його родину у вечір "щедрої куті" – тобто, Щедрий Вечір.
Раніше це свято відзначали 13 січня, а наступний день – 14 січня – називали Старим Новим роком.
Тепер Меланки припадає на 31 грудня, а тому і щедрувати потрібно ввечері цього дня.
Зазвичай у цей день дівчата щедрують звечора і до опівночі, а хлопці вбираються у костюми Маланки, Василя, Цигана, Смерті, Кози та інших фольклорних персонажів і "водять Меланку".
У деяких областях України щедрують напередодні Водохреща, яке, згідно з новим стилем, відзначають 6 січня.
Раніше в Україні посівали у переддень Святого Василя, тобто вранці 14 січня.
Однак нині Василя – 1 січня. Відтак, на ранок після святкування Нового року чекайте вдома посівальників.
