Начальник ГУР МОУ генерал-лейтенант Кирило Буданов на дискусійній панелі «2024: виклики і перспективи», яка проходила в рамках спільного проєкту LB.ua й EFI Group «Нова країна», висловив своє бачення щодо мобілізації в Україні.
На його думку, вона відбувається неналежно, повідомляє LB.ua
«Усіх, хто хотів чи був готовий воювати, війна або застала в різних підрозділах Сил оборони, або вони прийшли (в ЗСУ. — Ред.) у перші пів року. З об'єктивних причин з тих людей (у лавах Сил оборони. — Ред.) залишилося небагато. Це факт, це треба розуміти і визнавати. За таких обсягів без мобілізації жоден рекрутинг не покриє наших потреб. Це подібна проблема, як з боєприпасами, бо обсяги величезні. Сукупно Сили оборони України зараз складають (назву трішки умовну кількість, бо ми підійшли до держтаємниці) мільйон сто тисяч людей. Ніякий рекрутинг такі обсяги покрити не може. Виключно мобілізація», — упевнений очільник ГУР.
У контексті мобілізації постає й інше питання — мотивації, додав він.
«Скільки б людей примусово або непримусово, якимись хитрощами чи згідно з нормами законодавства ми б не мобілізували, ККД буде майже нульовий. Що, в принципі, й відбувається останнім часом, це також треба визнавати відверто. Тому навіть думки не можна допускати, що без мобілізації можна обійтися. Не можна.
У нас немає стільки людей, охочих робити будь-що. Я вже не кажу про те, щоб воювати. А це ж поточне. Будуть втрати, і цю кількість треба тримати постійно», — зауважив Кирило Буданов.
Фото: Макс ТребуховВін зазначив, що до війни військової служби зазвичай уникали зокрема й через невеликі зарплати. Але тепер, попри нормальне грошове забезпечення, матеріально-фінансова винагорода не є мотиваційним чинником долучатися до армії.
«Постає питання: чому так? Однієї відповіді, я певен, просто не існує. Це комплексна проблема. Для мене, як для військової людини, очевидна певна прогалина. У нас більшість людей, на жаль, попри те, що кричать “Я — українець”, “Україна понад усе”, громадянами України себе так і не відчули. У них немає відчуття, що ворог захопив нашу територію і що в кожного з нас є священний обов'язок захищати цю країну. Тому й з'являються ці “львівські котли”, “польське воєводство” абощо», — каже Кирило Буданов.
«Усі ніби вболівають за Україну, але й багато людей біжать, тікають. Це правда. Ці черги на кордонах… У звʼязку зі своєю діяльністю я вимушений часто їздити в різні місця, постійно перетинаю кордон, нерідко на автомобільному транспорті. Ці черги величезні. І сказати, що там тільки жінки і діти ― це неправда. Усі це чудово знають. У багатьох людей немає відчуття, що це твоя війна. І це дуже глибинна проблема, яку гроші не розв’яжуть», — пояснив начальник ГУР МО України.
На його думку, потрібен правильний соціальний діалог й обґрунтування.
«Але просто словами цього вже не вирішити. Треба визнати, що за 30 років ми отримали велику прогалину в цьому», — додає керівник української воєнної розвідки.
«Має бути чесна розмова. Значна кількість людей виявилися неготовими відстоювати свою державу. І якщо це війна — то це війна, і не треба цього боятися», — резюмував Кирило Буданов.
