6 грудня в Україні відзначають день Святого Миколая за новим церковним календарем. Здавна це свято дарувало дух зимових свят, тому його так любили й чекали, особливо діти.
Відомо, що Святий Миколай приходить до дітей і кладе їм під подушки подарунки. Святий Миколай - це насправді Миколай Мирлікійський (Чудотворець). Вважається, що він був багатою людиною, тому міг собі дозволити потішити дітей.
Існує легенда, за якою бідний чоловік не міг забезпечити своїх трьох доньок приданим, без якого вони не вийшли б заміж. Тоді Миколай скористався спадком батька й протягом трьох ночей він пробирався до убогої хатини та щоразу закидав крізь вікно в кімнату, де ночували сестри, шмат золота.
Традиція дарувати подарунки, ймовірно, походить з Німеччини. Там напередодні свята батьки презентували дітям новий зимовий одяг. З часом це почали робити вночі, щоб діти вірили в чудеса.
З Німеччини звичай розповсюдився на сусідні країни та Україну, зокрема. Це підтверджують тим, що в Україні звичай класти дітям подарунки під подушку зберігся насамперед на Правобережній Україні, яка свого часу перебувала під Річчю Посполитою.
Раніше в селах збиралися найстарші господарі, щоб зварити пшеничного пива, а дітям дарували особливе печиво - миколайчики.
На Харківщині побутував звичай святкувати триденні Миколині святки, на які варили кутю та узвар, щоб у наступному році забезпечити врожай на жито й плоди.
На Поділлі на день Святого Миколая чекали "полазника". Це чоловік, який першим заходить до хати. Такий звичай віщував багатство й щастя протягом року. Також через подвір'я повинен був пройти хазяїн, дати худобині їсти.
На Київщині була інша традиція: господар обійстя приходив з церкви, брав миску зі свяченою водою, паляницю з грудочкою солі, квача з різного зілля й кропив господу, худобу та збіжжя.
До дня Святого Миколая потрібно віддати всі борги. Існує навіть окрема приказка, яка звучить так: "Якщо ти мені не віддаси до Миколи, то вже не оддаси ніколи".
А якщо ви з кимось посварилися, заведено миритися та прощати. Ось вам інша приказка: "На Миколу клич друга, клич і ворога, обидва будуть друзі".
Традиційно дівчата ворожили на свого майбутнього чоловіка. Робили це пізно ввечері й за допомогою перснів, голок, дзеркалець, ниток, гребінців тощо.
Існував окремий обряд, який допомагав визначити, наскільки великою буде твоя майбутня родина. Для цього потрібно було стати напроти дзеркала, а дзеркало направити у бік вікна, з якого видно місяць.
Оскільки відображення розмивалось, у дзеркалі виднівся не один місяць, а декілька. Скільки дівчина нарахувала, стільки членів родини у неї буде у майбутньому.
Предки вірили, що якщо дівчину засвататина Миколая, тоді вона буде хорошою господинею та вірною дружиною.
