Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку (такою є повна назва Дня волонтерів) проголошений рішенням 40-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 1985 року.
Волонтер у перекладі з англійської означає добровільний помічник. Волонтери безоплатно працюють там, де потрібна їхня допомога: у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах і будинках пристарілих. Вони доглядають хворих і допомагають старшим людям поратися по господарству.
Перший волонтерський проєкт був здійснений після Першої світової війни, у 1920 році, у Франції, під Страсбургом, за участю німецької та французької молоді. Тоді волонтери відновлювали зруйновані ферми в районі найзапекліших боїв між німецькими й французькими військами. Потім цю естафету підхопила Індія, й волонтерський рух поширився світом.
В Україні волонтерський рух розпочався у 90-х роках XX століття. Офіційно його визнали 10 грудня 2003 року. На сьогодні він регламентується Законом «Про волонтерську діяльність».
Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги, але роком народження українського волонтерства по праву можна вважати 2014 – Революція гідності, а потім і війна на Сході дали поштовх розвитку волонтерства в країні, яке виросло в потужний громадянський рух.
Волонтери добровольцями йшли на фронт, збирали по світу гроші й везли на передову все, що могли, починаючи зі шкарпеток і закінчуючи тепловізорами, приймали біженців, здавали кров для поранених, знаходили потрібні ліки, плели маскувальні сітки й готували борщові набори.
Під час повномасштабної війни волонтери, часто ризикуючи життям, допомагають українським військовим і цивільним. Нині волонтером став фактично кожен українець.
Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак привітав українських волонтерів з Міжнародним днем волонтера, зазначивши, що завдяки їм і ЗСУ Україна непереможна.
"Волонтери, вітаю вас з вашим днем. Нація волонтерів, сміливих воїнів і героїв – це про Україну", – зазначив Єрмак.
І саме тому, за його словами, українці – непереможні.
