Україна стикається зі складнощами в офіційному визначенні долі тисяч дітей, які є так званими "невидимими". Про це розповіла Ірина Тулякова, керівниця координаційного центру розвитку сімейного виховання та догляду дітей, для "Ми-Україна".
Серед основних проблем, які виникають у цьому контексті, є тривале очікування дітей на вирішення їхньої долі. Часто це пов'язано із затримками у процесах возз'єднання з біологічними родинами або, навпаки, у позбавленні їхніх батьків прав на виховання. Такі затримки можуть призвести до втрати дитинства та серйозно впливають на емоційний стан та розвиток дітей.
Тулякова вказала, що з 15 тисяч дітей, які перебувають в складних ситуаціях або потребують батьківського піклування, близько 5 тисяч знаходяться в інституціях. Інші наразі перебувають під опікою рідних або в різних формах дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей. Однак найбільша проблема полягає в суттєвій кількості "невидимих" дітей, які чекають на вирішення питання щодо їхньої долі.
За словами Тулякової, ці діти перебувають в очікуванні рішення щодо можливості повернення до батьків чи взяття на усиновлення. Однак через бюрократичні процеси та затримки в прийнятті рішень, їхнє дитинство стає жертвою системи, що не може швидко та ефективно реагувати на потреби.
