У МУЗЕЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ УПОРЯДКОВУЮТЬ ЕПІСТОЛЯРНУ СПАДЩИНУ
Попри те, що Літературно-меморіальний музей Лесі Українки тимчасово не приймає відвідувачів - у зв'язку з передачею закладу у комунальну власність, робота музейників не стоїть на місці.
Про це інформує Літературно-меморіальний музей Лесі Українки у Звягелі.
Будь-який музей - це не лише місце, де показують експонати, але й база для наукових досліджень.
У музеї письменниці зберігається солідна епістолярна спадщина - листи, адресовані музейникам у різні роки. Їх писали науковці, літературознавці, художники, письменники, бібліотекарі, шанувальники творчості Лесі Українки та ін. Зокрема, Мирослав Мороз, Євген Герасимчук, Олена Кушта, Віра Роїк, Віра Комзюк, Тамара Скрипка, Світлана Кочерга, Марія Вальо, Софія Караффа-Корбут, Лизавета Листовська, Ніла Підпала, Галина Паламарчук, Антоніна Листопад, Алла Диба, Петро Гоць, Мірча Мінтенко, Іван Труш, Євгенія Лещук, Олександр Рисак, Степан Кабан, Марія Любинська та ін.
Листування з ними вела Віра Римська, яка очолювала заклад понад пів століття. Саме вона наполегливо збирала і зберігала музейний епістолярій, за що їй велика вдячність від сучасного покоління. Віра Омелянівна не встигла укомплектувати епістолярний архів, тому я, як наукова співробітниця, вирішила спробувати по можливості упорядкувати наявні листи. Дякую краєзнавцю Валентину Вітренку за підтримку у цій справі.
Уже підготувала і зробила опис папок з листами Мирослава Мороза, Домки Ботушанської, Євгена Герасимчука, Гарія Макаренка. Окремо зібрано листи племінниці Лесі Українки Ольги Сергіїв до Олени Кушти. Їхньому листуванню я присвятила статтю, яку представила на науково-практичній конференції "Утвердження української національної ідеї у творчості і громадсько-політичній діяльності Лесі Українки, Олени Пчілки, Михайла Драгоманова та інших видатних особистостей на теренах Волині-Полісся". Дозвіл на використання листів О.Сергіїв мені дала Олена Кушта (м. Чернівці). Зараз готую матеріал про кореспонденцію науковця-бібліографа Мирослава Мороза, якому цьогоріч виповнилося 100 років з дня народження.
Дехто висловлює схвилювання стосовно подальшої долі епістолярію, мовляв, що з ним буде після передачі музею. Я не вирішую такі питання, однак вважаю, що і листи, і експонати, передані для колекції одного музею, не можна розпорошувати по інших.
Епістолярна спадщина є цінним джерелом інформації, що дає можливість не лише дослідити міжособистісні зв’язки корифеїв лесезнавства, але й висвітлити обставини їхнього особистого життя і умови праці, розкрити суспільно-політичну атмосферу їхньої доби. Наявність такої кореспонденції підвищує авторитет музею як наукової установи.
Літературно-меморіальний музей
Лесі Українки у Звягелі
Підготувала Галина Пилипенко -
наукова співробітниця ЛММЛУ у Звягелі
