Не з першого разу, але Верховна Рада таки ухвалила, а президент – підписав довгоочікуваний закон про повернення електронного декларування. Це було б неможливо, якби не активна участь громадян, які домоглися відкриття декларацій уже цього року. У Центрі спільних дій розповіли про історію проблеми з декларуванням та пояснили, що зміниться для чиновників.
Широкомасштабне вторгнення у лютому 2022-го фактично зірвало подання декларацій за 2021 рік. На другий тиждень повномасштабної війни народні депутати ухвалили закон, який відтермінував обов’язкове декларування до кінця воєнного стану. Зробили це з міркувань безпеки, щоб із відкритих декларацій не можна було побачити, де мешкають чи на якому авто їздять публічні посадовці. Подати декларацію зараз можна винятково добровільно.
Станом на початок вересня декларації за 2021 рік подали 402 тис. публічних службовців. Це трохи більше ніж половина від усіх декларантів, яких, за даними Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), є близько 700 тис. За 2022 рік декларацій подали ще менше – це зробили 282 тис. службовців.
Електронне декларування і перевірка декларацій НАЗК є дієвим інструментом запобігання корупції.
У 2021 році агентство провело повну перевірку 1026 декларацій, в яких виявило недостовірних відомостей на 1,2 млрд грн. Наприклад, уже колишній депутат Медведчук помилився у декларації на 73 млн грн. НАЗК перевірило 183 декларації після звернень журналістів та громадян про можливе недостовірне декларування публічних посадовців. І виявило порушення в трьох із чотирьох декларацій.
Саме тому відновлення електронного декларування було одним з наполягань Єврокомісії для виконання кандидатських вимог України. А також обов’язковим пунктом для продовження співпраці з МВФ. У парламенті почали говорити про відновлення декларування восени минулого року і лише 5 вересня 2023-го ухвалили відповідний закон.
Народні депутати зобов’язали публічних чиновників, які не подали декларації у 2022 і 2023 роках, зробити це до 31 січня 2024-го. Ідеться про декларації за 2021–2023 роки.
До переліку осіб, які будуть зобов’язані декларуватися, додали членів військово-лікарських комісій, лікарсько-консультативних, медико-соціальних експертних комісій, а також позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій. Це пов’язано з тим, що в роботі таких комісій багато корупційних ризиків і декларування дозволить виявити необґрунтовані активи.
Військові зобов’язані подати декларації впродовж 90 днів після закінчення воєнного стану або завершення військової служби. Ця норма не стосується членів військово-лікарських комісій, льотних комісій, а також терцентрів комплектування, військових, які займають управлінські посади в центральних та місцевих органах виконавчої влади. Подаватимуть декларації одразу військові, які здійснюють підготовку, організацію та закупівлю товарів і послуг.
Закон також врегульовує порядок декларування військових, які зараз є полоненими чи інтернованими. Вони зобов’язані подати декларації не пізніше 90-го дня після повернення на підконтрольну Україні територію.
Народні депутати також внесли зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, які дозволяють уникнути відповідальності в разі подання завідомо невірних даних у декларації на суму до 1 294 000 грн. У разі сплати штрафу особа не вважатиметься такою, до якої застосували адміністративне стягнення. Ідеться фактично про індульгенцію для чиновників, яка дозволить уникнути потрапляння в реєстр корупціонерів.
Основною точкою напруги лишалось питання відкриття декларацій. Відповідно до редакції закону, яку депутати ухвалили раніше, відкритими були б лише декларації тих осіб, які дали на це згоду.
Така норма обурила громадянське суспільство та західних партнерів України. На президентському сайті петиція із закликом ветувати ухвалений законопроєкт менше ніж через добу набрала 25 тис. підписів, а за два дні подолала позначку в 60 тис.
На це відреагував президент. Він наклав вето на ухвалений законопроєкт і запропонував зміни, за якими НАЗК забезпечить відкриття реєстру не пізніше ніж на 60-й день з моменту набуття чинності законом. Також наступного дня після завершення воєнного стану Нацагентство зобовʼязано відкрити всі декларації, які до того були закриті з міркувань безпеки.
Як вважають у Центрі спільних дій, ухвалення цього закону – ще один приклад важливості громадського контролю за діями влади. Лише після втручання громадськості вдалося відстояти норми, які дозволяють контролювати статки чиновників навіть під час воєнного стану.
Юлія Заїка, депутатка обласної ради ("Європейська Солідарність"), директорка ГО "Ліга ділових та професійних жінок України":
Я підтримую закон про повернення електронного декларування. Прозорість процесів і механізмів сприяє підвищенню рівня довіри і зниженню рівня корупції. На жаль, на сьогодні маємо низький рівень першої і надвисокий - другої. Тому декларування статків чиновників важливо на всіх рівнях: як державному, так і регіональному, на рівні громад.
Артем Тарасенко, депутат Чернігівської міської ради, доцент кафедри фінансів, банківської справи та страхування Національного університету «Чернігівська політехніка»:
Повністю підтримую повернення електронного декларування. Це про прозорість і відкритість наших посадовців.
Галина Логвиненко, депутатка Чернігівської обласної ради ("За майбутнє"):
Головна проблема нашого суспільства - це тотальна недовіра до влади, та для цього суспільство має всі підстави. Бо як можна довіряти чиновникам та представникам влади, коли тільки і чуєш про гучні корупційні справи на всіх рівнях управління державою? Декларування – це механізм суспільного контролю, який дозволяє громадянам більш детально відслідковувати діяльність чиновників і представників влади. Декларування, на жаль, не є запобіжником від корупції, але є одним із механізмів її виявлення. І, так, я однозначно за декларування, особливо зважаючи на час та реалії, в яких ми зараз живемо.
Роман Рєзнік,підприємець, меценат, депутат Чернігівської міської ради:
Підтримую на 100%! Це дуже важливо. На мій погляд, це дієвий запобіжник проти корупції та корупціонерів. Якщо ти заробив, заробляєш гроші своєю працею - тобі боятися нема чого, декларуй! А якщо тобі є, що приховувати, і ти є чиновником чи публічною особою, то намагатися сховатися за відсутністю декларування не припустимо!
Наталія Кулікова,Чернігівський громадський комітет захисту прав людини:
Ми, як і інші громадські організації, підтримуємо електронне декларування, оскільки це дає можливості для громадського контролю, проведення журналістських розслідувань тощо. Хоча є і певні застереження, наприклад, витік інформації або хтось отримає доступ до інформації. Проте суспільний інтерес тут превалює над потенційними ризиками, пов’язаними з публікацією цієї інформації.
Вважаємо, що необхідно відновити декларування в тому вигляді, який є, і він буде враховувати як тимчасові особливості воєнного стану, так і суспільний інтерес щодо доброчесності посадовців.
Цікавилася Вікторія Сидорова
