Попри багнюку та дощову погоду підрозділ Сухопутних військ ЗСУ, який виконує бойові завдання на Запорізькому напрямку, відпрацьовує на полігоні штурмові дії. Мовою військових це звучить так: "відпрацювання тактично-вогневої підготовки".
Що відбувалось на полігоні і що там робив "Діджей" та "Джоконда" - далі в репортажі 061.
"Прохідність техніки, прохідність піхоти під час дощової погоди ускладнюється. Заходи бойової підготовки є важливими, бо вони дають практичні навички та вміння військовослужбовцям, злагодження підрозділів, які є обов'язковими на полі бою. Це основа, без якої не може бути результату", - говорить командир підрозділу на позивний "Майк".
Тим часом на полігоні хлопці на БМП демонструють навички екстремального водіння, влучної стрільби та залагодження дій підрозділів.
Ветеран АТО (2014-2015 рр) та клубний "діджей" з Ірпеня нині тримає в руках зброю та гамселить загарбників на Запорізькому напрямку. На початку повномасштабної війни він бачив ворожі БМП у себе вдома. В буквальному значенні.
"Ворожа техніка була біля двору. У той час, я як раз виходив з Ірпеня. В голові було лише одне: вижити. Коли ми виїжджали (колони цивільних авто), вони розстріляли машину з цивільними людьми з того району, де я живу. Розстріляли з БМП. Я бачив це, я їхав в машині, по мені стріляли", - говорить 31-річний військовий.
Після того, як він змушений був виїхати з рідного міста, повернувся до лав ЗСУ. Грати музику часу не має, але іноді слухає її в навушниках. Каже, це його підбадьорює.
Боєць додає, що противника в жодному разі не можна недооцінювати.
"Вони так само вчаться, так само як і ми. З кожним боєм. У них є свої переваги, але у них немає переваги в мотивації, а у нас вона є", - говорить "Діджей".
Ще один ветеран АТО/ООС на позивний "Джоконда" зізнається, що під час реальних штурмів головне - зберегти життя і виконати завдання. До речі, свій позивний він отримав ще в 2015 році, бо вміє креслити оперативно-тактичні карти (наносити на карти оперативну обстановку).
Чоловік згадує, як кілька тижнів тому з побратимами виконували бойові завдання на Донеччині, де штурмували одну із захоплених росіянами посадок.
"Хоча ворог мав перевагу, але завдання ми виконали. У нас не було "двухсотих", ми не втратили людей", - говорить воїн.
Під час штурмових дій, каже він, найважче керувати особовим складом і старатися максимально швидко виконати завдання. Чоловік додає, в такі моменти в голові лише одне: вразити ворога і зробити це як можна точніше та скоріше.
Військові кажуть, що таке бездоріжжя для їхніх автівок не є перешкодою, адже на полі бою за час повномасштабної війни бували ситуації значно гірші.
На питання, а чи не страшно штурмувати, відповідають:
"Така наша робота. Багато хто з хлопців прийшли з початку повномасштабної війни, багато хто був у війську раніше. Всі вмотивовані, мусимо зробити свою роботу і все".
