У понеділок, 30 жовтня, виконавчий комітет Чернігівської міської ради прийняв рішення «Про розгляд Звіту про виконання бюджету Чернігівської міської територіальної громади за 9 місяців 2023 року», під час презентації якого були озвучені цифри як щодо надходжень до бюджету, так й щодо витрат.
Цьогоріч з поповненням бюджету проблем менше, ніж у минулому, коли Чернігів був у зоні активних бойових дій, але, й цього року, у перші 9 місяців, недовиконання бюджету складає 36,5 мільйони гривень.
При цьому за показником «фінансової забезпеченості на одного жителя за власними доходами» Чернігів відверто пасе задніх, в два рази поступаючись Дніпру, й випереджаючи (з 12 обласних центрів, чиї дані вже оприлюднені) лише Суми:
-Якщо порівнювати надходження фінансової забезпеченості по власним доходам, то Чернігів займає, на жаль, 11 місце: за 9 місяців на одного мешканця припадає надходжень 7 724 гривні, - зазначила у своєму виступі начальниця фінансового управління міської ради Олена Лисенко.
Найбільше бюджет Чернігова отримав від ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) – 1 мільярд 470 мільйонів 600 тисяч за 9 місяців: це на 113 мільйонів більше, ніж за 9 місяців 2022-го.
Ще 197,6 мільйонів місто отримало від акцизного податку, 700 тисяч – в якості грантів.
При цьому місто недорахувалося податку на нерухоме майно, через те, що цьогоріч влада дозволила цей податок не сплачувати тим, чия нерухомість була зруйнована під час військових дій.
Всього на виконання бюджету у перші 9 місяців цього року витрачено 2 мільярди 371 мільйон 800 тисяч гривень: а це на 631 мільйон більше, якщо порівнювати з першими 9 місяцями 2022-го року.
Втім, 82 мільйони вже довелося повернути державі – це так звана реверсна дотація.
Майже половина розходів (44,9 %) традиційно склала освіта. На цю галузь направили 1 мільярд 65 мільйонів 400 тисяч гривень. З них 726 мільйонів склала заробітна плата, 43,2 мільйони – харчування, 16,9 мільйонів витратили на ремонт укриттів у школах та садочках.
На другому місці – ЖКГ: 438,7 мільйонів. Якщо конкретизувати цю статтю розходів, то третина її (181,7 мільйонів) пішла на благоустрій. Зокрема, 1,8 мільйони були витрачені на знесення дерев та кущів, 10,2 мільйони – на освітлення вулиць, а 2,2 мільйони на регулювання чисельності безпритульних тварин шляхом біостерилізації. 100,6 мільйонів гривень з бюджету виділили на аварійно-відновлювальні роботи у житловому фонді та будівництво майданчику для тимчасового житла.
Замикає цю умовну трійку, стаття «соціальний захист» – на нього міська рада направила 153,4 мільйони гривень. Зокрема, 30,7 мільйонів витратили на одноразову винагороду 10 231 чернігівцю (ті самі «три тисячі для бюджетників»), 12,4 мільйони пішли на одноразову допомогу 220-ті членам сімей загиблих захисників України, 4,5 мільйони – на одноразову допомогу 366 мешканцям приватного сектору, чиє житло постраждало через російсько-білоруську агресію.
Що ж до бюджету розвитку, то на нього було витрачено 495, 6 мільйони гривень, а це на 276,1 мільйон більше, ніж за той же період 2022-го. Втім, як підкреслюють у міськраді, більшість цих коштів пішли на відновлення міста:
-Але все-одно, це, переважно, відновлювальні роботи по всім напрямкам. Це не розвиток, - зазначила під час свого виступу Олена Лисенко.
Члени виконкому прийняли звіт по бюджету одноголосно. Але тепер його мають затвердити депутати. Ймовірно, це відбудеться на сесії, що запланована на 1 листопада цього року.
