В ході проведення герпетологічних досліджень у заповіднику "Медобори" науковці зустріли мідянку – змію, яка фіксується вкрай рідко ще й у таку досить пізню пору року.
Як інформують "Тернополяни", виявили її вони у другій половині жовтня. Мідянка звичайна (Coronella austriaca) - неотруйна змія з роду Мідянок родини Полозові. Вид занесений на сторінки Червоної книги та перебуває під особливою охороною Бернської конвенції.
"Змія невеликих розмірів: довжина тулуба не перевищує 75 см, хвіст у 3,2–6,6 рази коротший за тулуб. Луска гладенька, навколо середини тулуба 19 рядів лусок. Характерна особливість мідянки, яка дозволяє відрізнити її від інших змій європейської фауни – темна смуга, що проходить від ніздрі через око до кута рота або навіть на боки шиї. Забарвлення спинної сторони дуже мінливе (сіре, сіро-буре, коричнево-сіре, червоно-буре, мідно-червоне – звідси українська назва "мідянка"). Нижня поверхня тіла рожева, цегляно-червона, сірувата або майже чорна", - розповідають науковці.
Як свідчить інформація із відкритих джерел, змія активна з другої половини березня — початку травня до кінця вересня. Ховається під кам’яними брилами, у тріщинах лесових урвищ та скель, порожнинах під корінням, стовбурами дерев або фундаментами будівель, у норах гризунів та ящірок, купах хмизу.
Живиться в основному ящірками, рідше зміями, мишоподібними гризунами, землерийками, пташенятами горобиних птахів. Парування відбувається в кінці квітня — травні. Активні мідянки переважно вдень (звичайно вранці та надвечір), проте іноді можуть полювати і в сутінках. Яйцеживородний вид. У липні — на початку жовтня самка відкладає 2–17 яєць, з яких відразу ж вилуплюються молоді змії.
