Верховний Суд поставив крапку у справах, ініційованих в судах Андрієм Васильєвим - керівником комунального підприємства "Ритуал Сервіс Плюс" Криворізької міської ради та його родичкою, а саме: Верховний Суд скасував рішення першої та апеляційної інстанцій і постановив нове рішення, яким позивачам повністю відмовлено у задоволенні їхніх вимог.
Про це сайт 0564.ua повідомляє з посиланням на коментар Наталії Шишки та на Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого – Ступак О. В., суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя–доповідач), Яремка В. В., від 19 липня 2023 року у справі № 214/11028/21 провадження № 61-13067св22.
Історію "справи Шишки" нагадала у коментарі сама відповідачка. Наводимо її коментар:
- На самому початку 2022 року, коли ще по-новорічному пахнуло цитрусовими та хвоєю, я отримала поштою загадковий конверт. Не від Діда Мороза, а із Саксаганського районного суду. Мені надіслали ухвалу суду під головуванням судді Володимира Прасолова, якою було накладено арешт на єдиний об’єкт нерухомості, який є у моїй власності. Це квартира, у якій я проживаю...
Як з’ясувалось, арешт було накладено в порядку забезпечення позову, поданого проти мене Аліною Васільєвою. На ту ж квартиру було накладено і ще один арешт - теж в порядку забезпечення позову, тепер уже директора КП »Ритуал Сервіс Плюс» Андрія Васільєва. Ці двоє, позови яких розглядались потім у форматі однієї об’єднаної справи, хотіли стягнути з мене 100 тис. грн і 150 тис. грн відповідно за свої моральні страждання, спричинені як начебто моїми публікаціями про ситуацію на ринку ритуальних послуг щодо реалізації могил та використанням їхніх фото під публікаціями у Фейсбук.
Ці публікації добре відомі моїм постійним читачам. Загалом їх більше десятка. Нагадаю заголовки деяких із них: «Ритуал Сервіс Плюс»: підприємство міськради чи організована злочинна група?», «Звозити труни до міськвиконкому? Чи означає підтримка петиції, що побори на кладовищах будуть припинені?», «Хто кришує кладовищенську мафію?».
Суд першої інстанції, Саксаганський районний суд, ухвалив стягнути з мене 50 тис. грн і 150 тис. грн відповідно. Ще 120 тис. грн підлягало стягненню з мене в якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які понесло КП «Ритуал Сервіс Плюс». Бо був іще один, третій позов, - від юридичної особи КП «Ритуал Сервіс Плюс» на чолі з тим же Васільєвим. Фактично про те саме - що як начебто недостовірною інформацією в тих же публікаціях я завдала шкоди діловій репутації комунального підприємства «Ритуал Сервіс Плюс».
На фото: Наталія Шишка та суддя Володимир Прасолов у Саксаганському райсуді
Але оскільки законодавчо не передбачено стягнення моральної шкоди на користь юридичних осіб, цією справою наказати мене на гроші вирішили в інший спосіб. І суд першої інстанції в особі все того ж Володимира Прасолова, як кажуть, і оком не змигнувши, у повному обсязі задовольнив заяву позивача і ухвалив додаткове рішення по справі про стягнення з мене 120 тис. грн за правничу допомогу, яку комунальному підприємству надавав залучений адвокат Андрій Дерій.
Таким чином, я мала б сплатити 320 тис грн, які разом з відшкодуванням понесених інших витрат по кожній зі справ, звісно ж, перекладених на мене, а також виконавчого збору, виливались у всі 400 тис. грн.
Серію судових позовів проти себе Наталія Шишка розцінила як тиск через її журналістську та депутатську діяльність.
- Для мене було цілком очевидним, що він (Андрій Васільєв - ред.) пішов у суд не для того, щоб захищати свою честь і гідність, а щоб розтоптати честь і гідність мою. Не так за відшкодуванням моральної шкоди, як за отриманням морального задоволення, щоб руками суду кошмарити і переслідувати мене як журналіста і депутата міської ради за справедливу критику та діяльність в інтересах громади, - зазначила Наталія Шишка у коментарі.
Вона вважає, що у відповідь на критку та закиди про те, що на кладовищах міста за могили стягують більше, аніж це передбачено відповідним рішенням міськвиконкому керівник комунального підприємства мусив би по кожному резонансному випадку провести службове розслідування, відібравши пояснення у кожної зі сторін, оприлюднити його результати, довести до відома громади офіційну розцінку, а в разі чого, закликати звертатись негайно до нього по телефону, розробити і запровадити заходи, які звели б ризик кладовищенських поборів до мінімуму.
- Натомість керівник комунального підприємства іде в суд із позовом про завдані йому моральні страждання і вимагає вилучити з інформаційного простору всі 12 публікацій, від першого до останнього слова, визнати недостовірною інформацію, викладену в них, «але не виключно». Під цим «не виключно», слід розуміти, мались на увазі ті публікації, які ще не написані. Як ото Шевченкові царський уряд колись забороняв писати і малювати, так Васільєв через суд хотів мені заткнути рота на перспективу, - пояснила журналістка.
На фото: криворіжці прийшли до суду, аби підтримати Наталію Шишку
Одначе суд першої інстанції під головуванням судді Володимира Прасолова прийняв рішення на користь позивачів. Про розгляд цим суддею позовів до неї Наталія Шишка говорить так:
- У першій інстанції..., оголошуючи своє рішення, суддя Прасолов прокоментував його таким чином, що я займалась булінгом Васільєва і так його, бідного, зацькувала, так зацькувала. І що тільки тоді, коли Васільєва спіймають за руку, і якісь «ліві» гроші будуть призначатись саме для нього, і суд його визнає винним, і рішення вступить в законну силу, тільки тоді можна про це писати. Не знаю, чи було на те спецзамовлення, але профілактично-виховну роботу суддя провів.
Наступним кроком відповідачки була апеляція. Розглянувши апеляційну скаргу журналістки Наталії Шишки Дніпровський апеляційний суд у складі колегії під головуванням судді Яни Бондар задовольнив скаргу частково, трохи зменшивши суму позовних вимог позивачів до журналістки. При цьому висновки суду першої інстанції щодо неправомірності використання фотографій керівника комунального підприємства з відкритих джерел та вимоги щодо спростування інформації не були скасовані.
На фото: засідання колегії суддів апеляційної інстанції
Водночас у справі за позовом КП «Ритуал Сервіс Плюс» колегія суддів погодились із рішенням суду першої інстанції щодо завдання шкоди діловій репутації комунального підприємства «Ритуал Сервіс Плюс», але суму з відшкодування понесених позивачем витрат на отримання професійної правничої допомоги скинули на 110 тис. грн, зі 120-ти до 10 тис. грн.
Вочевидь радіючи таким рішенням апеляційної інстанції, директор КП "Ритуал Сервіс Плюс" Андрій Васільєв після рішення щодо апеляції навіть фотографувався на фоні будівлі апеляційного суду з пачкою памперсів, у руках та виклав це фото на сторінці у Фейсбук.
Фото з Facebook сторінки Андрія Васільєва
- До моменту винесення апеляційним судом рішення по об’єднаній справі за позовами Васільєвих арешт з моєї квартири уже було знято. Ухвали про забезпечення позовів були мною оскаржені і скасовані як такі, що винесені необгрунтовано та протизаконно. Але після апеляції у моральних страждальців відкрилось друге дихання: тепер можна арештовувати квартиру в рамках виконавчого провадження! Адже мої доходи видавались гробокопачам занадто низькими, щоб задовольнити їхні грошові забаганки. Васільєв на своїй сторінці у Фейсбук навіть пообіцяв, що стягнуті з мене кошти, отримані, слід розуміти, від реалізації моєї квартири, передасть дітям, від яких відмовились батьки, і публічно відзвітує чеками, - додала Наталія Шишка.
За її словами, одночасно з відкриттям виконавчого провадження, того ж дня, було накладено арешт на її майно та її карткові рахунки в банку. І відбулось це саме у її День народження!
- Усі три справи з моєї ініціативи пішли на третій виток - у касаційну інстанцію. По об’єднаній справі за позовами Васільєвих вже було відкрито касаційне провадження, коли я отримала від Васільєвих ще один позов, це був уже четвертий. Мої візаві мали таку впевненість у своїй переможній ході судовими інстанціями, що подали позов про визнання недійсним договору, згідно з яким я здійснила відчуження своєї квартири на користь сина. Причому правочин був укладений ще до винесення рішення судом апеляційної інстанції по справі за позовами Васільєвих. Тобто, на момент укладення правочину навіть штучно створеного боргу перед позивачами у мене не було.
На фото: Ірина Джулаєва з плакатом біля Саксаганського райсуду у лютому 2022 року
Щоб довго не описувати усі перипетії, скажу, що ініційована гробокопачами справа про визнання недійсним договору відчуження кватири закінчилась пшиком. Позивачі двічі не з’явились у судове засідання - і суд виніс ухвалу залишити їхній позов без розгляду. Такий розвиток подій був обумовлений тим, що за результатом розгляду моєї касаційної скарги по об’єднаній справі за позовами Васільєвих Верховний Суд скасував рішення першої та апеляційної інстанцій і постановив нове рішення, яким позивачам повністю відмовлено у задоволенні їхніх вимог. Нещодавно таке ж рішення було винесено і по справі за позовом КП «Ритуал Сервіс Плюс», включно зі скасуванням додаткового рішення про стягнення з мене безпрецедентної суми витрат на правничу допомогу. У обох випадках рішення ухвалювались колегіями у складі п’яти суддів. Ці рішення є остаточними і оскарженню не підлягають, - прокоментувала ситуацію Наталія Шишка.
Справою «Васільєви проти Шишки» в частині використання журналістом фото із мережі Фейсбук, яке знаходиться у відкритому доступі, створено нову судову практику. Справа потрапила в огляд актуальної судової практики Верховного Суду, про неї написала «Судово-юридична газета». Рішення Верховного Суду по цій справі викликало значний резонанс у юридично-правовому та журналістському середовищах як ще один крок до утвердження в Україні демократичних норм.
Зокрема корисним для журналістів є кейс, який стосується використання фотографій, котрі користувачі соцмереж з власної волі розміщують у соціальних мережах з відповідними налаштуваннями щодо публічності.
Коментар Наталії Шишки:
- Використання фото, викладеного самими позивачами у відкритий доступ, стало приводом для звинувачення мене в тому, що я надмірно і непропорційно втрутилась в їхнє особисте життя. Хоча при першому ж сигналі про те, що позивачка не бажає розміщення під публікацією свого зображення, фото було піддано редагуванню, зображення позивачки вилучене. І до цього колегія суддів поставилась дуже схвально.
Як зазначено у постанові Верховного Суду, відповідно до ст. 308 Цивільного Кодексу України фотографія із зображенням фізичної особи може бути розповсюджена лише за згодою цієї особи. Однак законодавство не визначає, яким чином має бути оформлена ця згода. Тобто, її може бути надано письмово, усно, а також у формі мовчазної згоди. Як, приміром, у випадку самостійного розміщення фото для необмеженого кола користувачів у соціальній мережі Фейсбук.
Верховний Суд постановив, що поширення фото, розміщених у соціальній мережі без обмеження кола користувачів, які можуть його переглядати, є правомірним. Адже його первинне розміщення у соціальній мережі було публічним і за згодою особи, яка своїми діями зробила таку інформацію відкритою.
Ухвалюючи своє рішення, колегія суддів врахувала, що на сторінках позивачів у соціальній мережі Фейсбук у відкритому доступі ними самими вказана інформація про їхній сімейний син, тому твердження про розголошення цієї інформації мною на користь третіх осіб суд визнав безпідставним.
Істотну роль у вирішенні цього спору зіграло те, що Васільєв є публічною особою, його діяльність як керівника КП «Ритуал Сервіс Плюс» викликає підвищену громадську зацікавленість, у тому числі особистим життям, та підвищений рівень критики. І це, як зазначив суд, мали усвідомлювати самі позивачі та передбачати наслідки опублікування власних фото з відкритим доступом до них. У постанові Верховного Суду йдеться, що навіть за браком згоди Васільєва мої дії по розміщенню фото підпадали б під ч.3 ст. 308 ЦК України, яка надає можливість поширювати фото без дозволу фізичної особи, яка зображена на ньому, для захисту інтересів інших осіб. Оскільки позивач Васільєв є першою посадовою особою КП «Ритуал Сервіс Плюс», суд зазначив, що обравши посаду керівника комунального підприємства, він тим самим погодився на підвищену увагу громадськості до своєї особи, а також до діяльності підприємства, яке очолює. Також Верховний Суд врахував, що опубліковані мною фото не містять інформації, що має конфіденційний, таємний чи службовий характер, інформації надто відвертого чи особистого характеру. Верховний Суд дійшов висновку, що опублікування спірних фото не призвело до порушення прав позивачів.
«Протилежні висновки судів, а також висновки про те, що діями відповідачки позивачам завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню, є помилковими та такими, що зроблені однобічно, без врахування всіх обставин справи», - сказано у Постанові Верховного Суду.
Щодо текстового контенту з теми "кладовищенських поборів", створеного журналісткою, який позивачі вимагали визнати недостовірною інформацією, спростувати і видалити, Наталія Шишка зазначила:
- Напрацьованої судової практики щодо визнання інформації недостовірною більш ніж достатньо. Зокрема, є рішення Європейського суду з прав людини, згідно з яким журналіст не несе відповідальності за відтворені висловлювання інших осіб, за допомогою яких преса відіграє свою важливу роль «сторожового пса суспільства». А журналістська свобода включає також можливість перебільшень або навіть провокацій. Особливо стосовно питань, які становлять суспільний інтерес.
У питанні визнання інформації недостовірною ключовим є: це оціночні судження чи фактичні твердження. Оскільки фактичні твердження можуть бути спростовані, а оціночні судження спростуванню не підлягають. Законодавством не передбачено притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень.
Фото з Facebook-сторінки Наталії Шишки
До речі, як у справі «Васільєви проти Шишки», так і у справі за позовом «Ритуал Сервіс Плюс», позивачі у своїх позовах не вказали, яку інформацію, дослівно, вони вважають недостовірною, просто не подобається їм все написане - і крапка. Замість них (!) це зробив сам суд першої інстанції, повибиравши зі статей якісь цитати з вживанням слів «корупція», «кладовищенська мафія», «чорна готівка» і т. ін. та на свій розсуд відніс їх до фактичних тверджень. Хоча це мала б визначити лінгвістична експертиза, однак висновків експерта позивачі до суду не надали.
Верховний Суд встановив, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновків щодо захисту честі, гідності і ділової репутації, викладених у цілій низці постанов Верховного Суду, не знати про які судді не могли. Зокрема, про те, що публічна особа, якою в силу своєї посади є Васільєв, знову ж таки, має бути готовою до підвищеного рівня критики, у тому числі в грубій формі, до прискіпливої уваги суспільства і підвищеної зацікавленості її діяльністю та особистим життям. Аналогічна аргументація щодо оціночних суджень та фактичних тверджень з посиланням на відсутність експертного висновку з боку позивача міститься і в постанові Верховного Суду за позовом КП «Ритуал Сервіс Плюс». А у мене для цього комунального підприємства є простий рецепт: берете за могили не 5800 і не 6 чи 7 тис. грн, а згідно з офіційною розцінкою 2539 грн на сьогоднішній день - і ваша ділова репутація залишається неушкодженою, навіть серед ночі прокинулись, а вона тут як тут.
Переконана, уся ця судова тяганина була з боку позивачів зловживанням правом на судовий захист. І, звісно, я мала налаштованість дійти до Європейського суду з прав людини. Але той факт, що звертатись туди не довелося, що добитися справедливості вдалось на рівні національного правосуддя, мене надзвичайно тішить. Бо дає надію, що час «прасолових» в українських судах минає.
Слідкуйте за новинами в Telegram.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook.
Читайте нас на Google News.
