Нелю Штепу звинувачують у пособництві проведенню незаконного референдуму на Донбасі, а також у підтримці бойовиків навесні 2014-го року. За версією звинувачення, дії Штепи призвели до загибелі людей.
Спочатку вона знаходилась під вартою. Проте 20-го вересня 2017-го року суд відпустив її під домашній арешт. Нині вона під особистим зобовʼязанням, адже суд призначив їй такий запобіжний захід ще 21-го липня 2021-го.
Штепа у 2014-му, під час масового мітингу, звернулася до жителів Слов’янська зі словами:
«…люди, які стоять зі зброєю, мені пояснили, що вони від народного «донецького ополчення». Це не якісь там приїжджі з західної України, як ми з вами сьогодні переживаємо. Сьогодні це наші «донбаські хлопці».»
До початку великої війни справу, в якій обвинувачена Штепа, слухав Орджонікідзевський райсуд Харкова. Там вже встигли дослідити докази, допитати обвинувачену та майже усіх свідків.
Відповідь Харківської обласної прокуратури на запит Watchers Проте у березні 2022-го усі справи, підсудні цьому суду, скерували до Київського райсуду Полтави.
«На підставі розпорядження Верховного Суду від 14.03.2022 (No 7/0/9-22) про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану, яким змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних Орджонікідзевському районному суду м. Харкова, та передано їх до розгляду Київського районного суду м. Полтави, вищезазначена справа надійшла на розгляд до Київського районного суду м. Полтави», – йдеться у відповіді прокуратури на запит.
Примітно, що процедура визначення судді для справи у Київському суді Полтави відбулась лише через рік після передачі справи – 21-го лютого 2023-го. Слухання справи розпочато зі стадії підготовчого судового засідання, тобто спочатку.
Відповідь Харківської обласної прокуратури на запит Watchers
Довідково. Система автоматичного розподілу визначає, який суддя або колегія суддів розглядатиме справу, яка надходить до установи. Якщо раніше, до введення цієї системи в Україні, справи в ручному режимі між суддями розподіляли голови судів, то тепер система автоматично визначає суддю за принципом випадковості (з урахуванням завантаженості та спеціалізації). Разом з тим, перше засідання у суді в Полтаві мало відбутись 19-го квітня 2023-го. Але цього не сталося через хворобу Штепи та зайнятість одного з її захисників в іншому засіданні. Наступне слухання призначено на 12-те липня.
У прокуратурі додали: Нелю Штепу не оголошували у розшук у зв’язку з відсутністю на це підстав. Йдеться про те, що підсудна знаходиться на території України.
31-го жовтня 2014-го року обвинувальний акт у справі вперше надійшов до Червонозаводського районного суду Харкова. Інкримінований Штепі злочин територіально відносився до іншого суду, саме тому глава установи скерував подання до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Втім, справу лишили за цим судом.
31-го січня 2017-го року глава Червонозаводського суду звернувся до апеляційної інстанції щодо зміни підсудності. Адже після задоволення заяв про відвід і самовідвід судді Віктора Єжова, який входив до складу колегії, у Червонозаводському районному суді не змогли утворити новий склад суду через брак суддів.
Таким чином, справу скерували до Комінтернівського районного суду Харкова, де розгляд почався із самого початку. Втім, за зверненням захисників Штепи, 25-го травня 2017-го року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області вирішила направити справу для розгляду до Ленінського райсуду Харкова.
Впродовж цього часу обвинувачена ще перебувала під вартою. Її адвокати намагалися відвести колегію суддів та прокурорів у справі. У січні 2018-го року судді Євген Ольховський, Анжеліка Гримайло та В’ячеслав Євтіфієв взяли самовідвід, посилаючись на обставини, які можуть вказувати на їх упередженість. Адже прокуратура Харківської області тоді розслідувала ймовірне отримання суддями Ленінського райсуду хабаря.
В подальшому за справу взявся Жовтневий суд Харкова. Але вже у лютому 2018-го року адвокати Штепи відвели суддю Наталю Васильєву від розгляду.
У 2018-му році обвинувальний акт надійшов до Орджонікідзевського районного суду Харкова, де розгляд знову почали спочатку. До 2022-го розгляд справи тривав у цьому суді.
Зазначимо, Штепа за рішенням ЄСПЛ отримала 3600 євро компенсації за порушення права на свободу. Хоча Штепа вимагала 21 тисячу 450 євро за судові витрати, 8500 євро – за компенсацію втраченої зарплати та 30 тисяч євро за моральну шкоду. Європейський суд визнав, що Україна порушила право Штепи на судовий розгляд «протягом розумного терміну» чи звільнення до судового розгляду. Суд вважав, що кримінальне провадження було занадто довгим. Також ЄСПЛ визнав порушення права Штепи на справедливий суд.
Як повідомила “ОПОРА”, у 2020-му Неля Штепа балотувалася у крісло міського голови. Агітаційні борди з її обличчям були по всьому Слов’янську.
Штепа йшла за зареєстрованою у Києві «Партією миру й розвитку», проте ні контактів, ні представництв у прифронтовому містечку політсила не мала. Агітація жінки супроводжується також регулярними згадками у місцевих ЗМІ її політичних амбіцій. Втім, вибори вона програла.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
