Любов на все життя
В ліцеї №13, що на Чолівці, тихо. Ідуть уроки. В одному із класів веде урок заступник директора з виховної роботи, вчитель вищої категорії, методист-географ Неллі Миколаївна Шиян (третя зліва направо).
Її уроки не схожі один на одного. Тут вчитель прагне розвинути у дітей творчу уяву, змусити мислити і відкривати світ через своє бачення. Так як бачив його відомий французький письменник-фантаст Жуль Верн, який, не виїжджаючи нікуди з рідного міста, у своїх творах описував дивовижні землі і води так, наче там сам побував.
Користується вчителька і відеороликами. Так, при вивченні України діти разом з відомим мандрівником Дмитром Комаровим віртуально подорожували від Гуцульщини до степових просторів Херсонщини.
На її уроках звучать вірші, уривки з прозових творів, що пов’язані з темою матеріалу, який вивчається.
А що вже говорити про незабутні екскурсії Карпатами, коли діти виїжджали з Чорнобильської зони після вибуху на ЧАЕС.
– Нам тоді пощастило з гідом, – говорить Неллі Миколаївна. – Кожного дня ми бачили неповторні краєвиди, струмки, потічки, ходили в гори.
Напевно, й досі її колишні вихованці згадують походи в ліс, ночівлю під відкритим небом у палатках, печену картоплю з вогнища, довірливі розмови, тиху пісню і водночас отримували інформацію про поводження в такій місцевості.
– Спілкування з дітьми, каже педагог, – це завжди море емоцій. Ми маємо передати їм у спадщину звичаї і обряди предків, бо це наша земля.
Ніколи сумувати, коли в класі географія. Творча робота за партами, творча робота біля дошки, наприклад, при вивченні вулкану. Учню необхідно самому розповісти, як виник в тій чи іншій країні вулкан, як він себе поводить, чому.
Нерідко вчителька задає школярам завдання додому такі, де потрібно провести цілу дослідницьку роботу.
– Чому ви не поїхали за кордон, коли почалась війна, адже можна було б познайомитись з іншою країною і потім розповідати учням про неї? – запитую Неллі Миколаївну.
– Не поїхала, бо тут моє коріння, – відверто говорить жінка, – а діти, які побували там, самі розкажуть.
Кілька років тому її вихованці виграли цілий комп’ютерний клас, беручи участь в одному із проєктів. Тоді вчителька із групою учнів отримала і високу нагороду – звання «Гордість міста».
– Та головне - не в нагороді. Звичайно, це престижно, – каже Неллі Миколаївна, – головне для мене – це розвиток творчого потенціалу дітей. А школа – любов на все життя.
Прийде вечір – педагог буде знову за комп’ютером, під рукою допоміжна література, на папір ляжуть записи, необхідні під час уроку, напоготові відео, адже треба, щоб було захоплююче і неповторно, і водночас навчально, а ще й тепер, коли ліцей №13 добудований, оновлений, ошатний і невимовно красивий, де хочеться ще довго працювати.
Соломія ДУМСЬКА
Газета "Іскоростень"
КоростеньМЕДІА
