Сьогодні в останню путь Рівне провело двох вірних синів України — полковника Володимира Целуйка та старшого солдата Олександра Кириченка.
Про це повідомили на сторінці міської ради.
Володимир Целуйко народився у Балаклії на Харківщині. Закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
Кадровий військовий віддавав всього себе захисту країни. Тож був у найгарячіших точках із перших днів — спершу зони проведення антитерористичної операції у 2014 році, а за тим і в 2022-му після початку повномасштабного вторгнення.
“Володя пишався тим, що служить у Збройних силах України, пишався нашою армією і тим шляхом, який пройшов. Кожне його звання, кожна посада — усі витримані та заслужені. Усі почесні для нього,” - розповідає дружина Героя Тетяна.
Вірний військовій присязі та обов’язку Володимир не забував і про найдорожчих — постійно був на зв’язку з дружиною. І хоч не розповідав подробиць, адже цього не можна було робити, все ж попереджав про завдання, про відсутність можливості телефонувати. А за найменшої нагоди — відразу виходив на зв’язок. Надзвичайно турбувався і за дітей — 7-річного Даниїла, 22-річну Анастасію та 25-річну Дарію.
“Для мене він був насправді золотим чоловіком, турботливим, люблячим. Я відчувала його кохання і робила усе, аби він відчував моє. Ми були насправді щасливими,” - продовжує Тетяна.
Веселий, компанійський Володимир дуже любив, коли вся родина збиралася разом, коли в дім приїздила рідня, приходили гості. На жаль, зараз найрідніші збираються, але вже без нього...
44-річний полковник Володимир Целуйко загинув 19 жовтня 2023 року в результаті ворожого обстрілу ударним БПЛА під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Розівка Запорізької області.
Олександр Кириченко народився у селі Перемишель на Хмельниччині. Навчався у місцевій школі, а 11 клас закінчив в Улашанівському ліцеї. За тим навчався у музичній школі. Працював у місцевому КХП "Заготзерно".Згодом до душі припала професія водія. Спершу кермував автобусом по Україні, а також за кордоном.
“У 2014 році він добровольцем пішов служити у зону проведення антитерористичної операції. А вже 2017-го підписав контракт. Спершу служив на Донеччині, а згодом в інших місцях. Служба була для нього і роботою і захопленням. Казав, що буде у війську, просто жив цим,” - розповідає дружина Героя Антоніна.
Іще одним захопленням Олександра були автівки. За кермом проводив чимало часу. Та навіть коли приїзди у такі нечасті відпустки, завжди старався допомогти знайомим розібратися із автівкою.
А от про службу дружині розповідав мало. Говорив, що просто повинен захищати рідних, жодних подробиць, лише його часте “Все добре”.
“Я відчувала, що з ним щось не так, що він втомився, але сам Саша того не показував,” - каже Антоніна.
Добрий та чуйний Олександр мав 7-річного сина від першого шлюбу, тепер же будував плани на майбутнє, де обов’язково хотів бачити донечку.
“Ми одружені всього три роки, з них вдома Саша був, можливо, місяців сім. Говорила йому, що хочу, аби він був поряд, ходив на роботу вранці і повертався ввечері. Але на все у нього була одна відповідь: “Зараз так, а потім все буде добре”. Ми востаннє бачились 10 серпня у Києві. Пробули разом пів дня. І все... Я вже була вагітна, Сашко мріяв про дівчинку. У нас буде дівчинка, щоправда він вже її не побачить...” - говорить дружина Героя.
33-річний старший солдат, водій Олександр Кириченко загинув 19 жовтня 2023 року поблизу населеного пункту Зорівка Запорізької області, внаслідок нанесення удару противником ударним БПЛА...
Поховають Володимира Целуйка на кладовищі “Нове”, а Олександра Кириченка - на рідній Хмельниччині...
