З початком повномасштабного вторгнення у багатьох українців змінилося сприйняття гучного звуку автомобілів та мотоциклів. А мопеди взагалі отримали інше значення. Гучний рев від мотоциклів і машин, які ганяли по вечірньому Чернігову завжди обурювали містян, але у період війни ця «неприємність» викликає відверте хворобливе роздратування.
«Коли вже їм поодкручують яйця, щоб не їздили!?», «То шахед чи просто якийсь дебіл ганяє по місту?», «Так не можна, треба ж мати хоч якусь совість…»– так, не добираючи красивих слів, чернігівці коментують цю проблему у соцмережах. Іноді від слів мешканці переходять і до діла. У Ічнянській громаді, до прикладу, в місцевого навіть вилучили мотоцикл, бо той нагадував жителям БпЛА.
Отже, як гучні звуки впливають на психіку людини під час війни, чи є заборона на рух транспортом без шумопоглинача чи з просто гучним звуком двигуна, і чи взагалі планує з цим щось робити місцева влада і поліція – дізнавалися журналісти Чернігівської Медіа Групи і сайту 0462.ua.
Звуки транспортних засобів, які використовують у своїй конструкції систему випуску відпрацьованих газів «прямострум» та інші вихлопні системи (в народі кажуть: «їде без глушника»), де відсутні шумопоглиначі змушують людей прислухатися, або навіть відчувати страх. Тож у деяких містах України вже заборонили рух таким транспортом. У Києві відповідне рішення прийняли 23 червня, спираючись на стрес та тривогу мешканців столиці, у Полтаві – 29 червня, у Одесі та області – 30 червня, а на Рівненщині про заборону оголосили 7 липня. Схожі рішення також прийняла влада декількох маленьких містечок.
А яка ситуація з цим питанням в Чернігові? Схоже на те, що місцеві правоохоронні органи не вважають цю проблему серйозною. Прес-офіцер патрульної поліції Чернігівської області Віталій Копистко зазначає, що у нашому місті заборони на рух транспорту, які використовують у своїй конструкції систему випуску відпрацьованих газів «прямострум» та інші вихлопні системи, де відсутні шумопоглиначі, немає.
Віталій Копистко, Фото з мережі Інтернет
«Щоб говорити про те, чи відсутній шумопоглинач у транспортному засобі, потрібно провести йому технічний огляд. Візуально цього не можна визначити. В Україні немає обов’язкової вимоги проходити технічний огляд для всіх транспортних засобів, лише тільки певним категоріям. А на око визначити, чи було переобладнання мотоциклу або мопеду, чи ні, неможливо» – пояснює Віталій Копистко.
За словами прес-офіцера патрульної поліції, чернігівці скаржаться на гучні звуки транспорту, особливо весною та на початку літа, коли тільки розпочинають їздити мотоциклісти. Але ці скарги не масові.
В.о. чернігівського міського голови Олександр Ломако також зазначає, що чернігівці регулярно скаржаться на раптові гучні звуки від автомобілів без глушника, особливо в районі площі. Місцева влада раніше робила спроби зупинити таких водіїв.
Олександр Ломако, Фото з мережі Інтернет
«Ми неодноразово від імені міської ради, я особисто і міський голова Владислав Атрошенко, офіційно звертались до поліції, аби вони вжили заходів стосовно таких водіїв. Якийсь час стало тихіше, але ненадовго» – говорить Олександр Ломако.
Повномасштабне вторгнення загострило ситуацію. Після пережитого в лютому та березні 2022 року, ці звуки не лише дратують, а й впливають на психоемоційний стан чернігівців. Олександр Ломако зазначив:
«На найближче засідання сесії ми плануємо винести рішення, яке заборонятиме машинам без глушника їздити містом. Сподіваюся, що після цього у поліції буде більше важелів впливу та стимулів для реагування».
Ми запитали місцевих, як вони ставляться до гучних звуків транспорту. Чернігівець Олексій розповідає:
«Як людей, котрі пережили обстріли та бомбардування в не найбезпечнішому районі міста, дуже дратують ці звуки, попри те, що ми відновилися, і немає жорстких відчуттів. Але ці гучні різкі звуки від вихлопів, моторів дешевої техніки, якою хочуть вихвалятися, викликають роздратування. Не розумію, як людям взагалі може подобатися така дурня? Адже воно й до 24 лютого сприймалося, неначе малолітні вихваляються перед однолітками».
Мешканку Чернігова Наталію також турбують гучні звуки транспорту. Жінка говорить:
«Якщо це гучний звук від потужного мотору, то він більш мелодійний, не так дратує. Але якщо це звук дешевих аналогів і спроб копіювати потужність, то це дратує, так було і до повномасштабного вторгнення. А після пережитого, будь який різкий звук викликає не лише роздратування, а може й злякати».
Своїм ставленням до транспорту без шумопоглиначів поділився і сусід Наталії. Анатолій говорить:
«Викликають легку паніку ці звуки, особливо від мопедів, адже всім відомо, що так звучать дрони, які використовують росіяни. Коли чую, то одразу починаю шукати, звідки цей звук, думати про безпеку. Це неприємні відчуття».
Чернігівська психологиня Олена Надточій запевняє, що реакція на різкі звуки в умовах війни є абсолютно нормальним явищем.
Олена Надточій, Фото із соцмереж
«Так спрацьовують наші захисні механізми. Коли ми переживали вибухи, травматичні події, у нас відбувалися певні реакції. І саме завдяки страху ми обирали, що нам робити. У нас є три стратегії: бий, біжи, завмри. Коли ми чуємо різкі звуки, спочатку йде завмирання, щоб зрозуміти, що робити далі, наприклад, бігти, щоб рятувати своє життя. У відносно спокійному житті, коли умовно не існує загрози, немає повітряної тривоги, над головою не літають ракети, нічого не вибухає, людину, яка пережила травматичні події, можуть і далі турбувати реакції на різні подразники, і одним із них є звук» – пояснює пані Олена.
Цей подразник викликає у людини різні емоції, здебільшого – страх, занепокоєння, існує навіть термін «фонофобія» – фобія, що характерна тривожністю стосовно звуків. У людини відбувається реакція «завмерти», щоб оцінити ситуацію. Погодьтеся, Ви теж частенько, можливо навіть несвідомо, завмираєте, щоб прислухатися до якогось звуку. На своєму досвіді Олена Надточій пояснила, як це відбувається. Психологиня розповідає:
«Коли 19 серпня на Драмтеатр впала ракета, я була за 100 метрів від влучання. Я психолог, знаю що мені з цим робити: попрацювала з психологом, пішла до невролога для того, щоб запобігти посттравматичного стресового розладу. Але на сьогодні, різкі звуки для мене є надсильним тригером, і це нормальна реакція в таких умовах, оскільки я пережила травматичну подію, яка понесла за собою певні наслідки для моєї психіки. І моя психіка засвоїла, що різкий звук означає небезпеку, відповідно мені потрібно швидко зреагувати, щоб вирішити, що робити далі».
Іноді люди не розуміють, що вони відчувають, і частенько не звертають увагу на свої емоції. Та не варто забувати, що психологічні проблеми можуть відображатися на здоров’ї. Постійне недбальство несе певні наслідки для фізіології, і це може привести до панічних атак.
Пані Олена запевняє, що заборона руху транспорту без шумопоглиначів не вирішить проблему.
«Проблема не гучному транспорті, який не несе загрози, а в тому, що людина пережила травматичні події, і тепер реагує на різкі звуки, в тому числі звук транспорту, будівництва, та інші. Це може бути і повітряна кулька, але ж її не заборонити на законодавчому рівні. Якщо це заважає жити – треба звертатися за допомогою до спеціаліста. Існує багато технік для опанування страху, тривоги. Є таке поняття як «безпечне місце», і психолог вчить знаходити його. Це не обов’язково щось фізичне, у нас є ментальна складова, і навіть у небезпечному місці ми можемо для себе знайти це «безпечне місце». Адже людина – це таке створіння, яке може пристосуватися до будь яких умов» – говорить Олена Надточій.
Прислухатися, тривожитися чи навіть боятися гучних звуків – це нормально. Наша психіка реагує на подразник, який віддалено нагадує травматичні події. Але якщо цей страх заважає жити, не варто зволікати, звертайтеся до фахівця, який допоможе впоратися з проблемою, щоб потім не боротися з наслідками.
