Від 3 жовтня курс гривні до долара вперше від початку війни буде не фіксованим, а визначатиметься «керованою гнучкістю».
Що це означає і як вплине на курс гривні? Чому НБУ вирішив піти на такі зміни? І чим таке курсоутворення відрізнятиметься від того, що було до війни? Читайте далі у матеріалі ВВС Україна.
Від самого початку російського вторгнення в Україні діє фіксований курс, який директивно визначався постановами Нацбанку весь цей час.
Від 24 лютого 2022 року він становив 29,3 грн за долар, але вже за 5 місяців через високу інфляцію Нацбанку довелося знизити офіційний курс до 36,6 грн за долар.
Фіксований курс дозволив утримати стабільність фінансової системи під час війни, а бізнесу та населенню адаптуватися до життя в умовах надзвичайної кризи. Але після цього обмеження стали приносити більше проблем, ніж користі.
Тепер, як пояснюють в НБУ, валютний курс визначатиметься на основі курсу за операціями на міжбанківському ринку, а не встановлюватиметься директивно.
Першою передумовою для зміни курсу – у всіх значеннях - є суттєве уповільнення інфляції. Якщо на кінець 2022 року вона перевищувала 26%, то нині вона становить лише 8,6%.
Друга передумова – великі навіть як для мирних часів валютні резерви у понад 40 млрд доларів.
Третє – непогана (близько 15%) дохідність гривневих депозитів, яка може покрити як інфляцію, так і можливі курсові коливання.
Судячи з того, що в Нацбанку наголошують, що готові гасити можливі коливання на валютному ринку, вони, особливо у перший час, цілком можливі хоча б з огляду на те, що країна вже півтора року живе фактично без ринкового курсу.
І, очевидно, гривня навряд чи зміцниться, - скоріше за все, на першому етапі "гнучкості" вона ослабне.
Втім, у Нацбанку наполягають на тому, що курс гривні може коливатися в обидва боки.
"НБУ суттєво обмежуватиме ці коливання, не допускаючи як значного послаблення гривні, так і суттєвого зміцнення", - кажуть в Нацбанку, уточнюючи, що готові до валютних інтервенцій на ринку, якщо попит на валюту загрожуватиме різким падінням гривні.
Проте все це стосується міжбанківського валютного ринку. А на готівковому, де купують і продають валюту прості громадяни, нічого не зміниться в плані того, як визначається курс.
Там він і "надалі визначатиметься попитом та пропозицією", кажуть в НБУ, і нагадують: за ці півтора року на готівковому ринку гривня як слабшала, так і міцнішала.
Так само без змін утворюватиметься курс і для операцій із банківськими картками.
Ще одну причину відмови від фіксованого курсу в Нацбанку називають побіжно – це накопичення дисбалансів в економіці. Не так давно цю проблему детальніше пояснив міністр фінансів, який заявив, що штучно міцна гривня знижує доходи експортерів, а відтак, і доходи бюджету.
Є і ще одна проблема, для вирішення якої "кероване" і "гнучке" зниження курсу було б не зайвим. Річ у тім, що практично усі видатки бюджету, не пов’язані з обороною, нині фінансуються за допомогою західних партнерів, а вона надходить у валюті.
Трохи слабша національна валюта зробить цю допомогу більшою – у гривневому еквіваленті. За рахунок курсової різниці уряд отримає більший простір для маневрів із фінансуванням соціальних видатків.
Для великої частини людей, приміром у сфері IT, які отримують платню у валютному еквіваленті, у гривні доходи можуть зрости.
Раніше оглядачі та учасники ринку припускали, що у разі, якщо до кінця року НБУ піде на якісь послаблення у курсоутворенні, то офіційний долар може коштувати 37,5 грн ще до нового року. А проєкт бюджету на наступний рік розрахований на курсі 41,4 грн за долар.
Якщо офіційний фіксований курс впродовж понад року був 36,6, то в обмінках він доходив і до 40 гривень за долар, а на початок жовтня встановився на рівні близько 38.
Водночас "гнучка керованість" це далеко не той режим плаваючого валютного курсу, який діяв на українському ринку до війни.
Повернення до нього залишається метою Національного банку, але воно буде можливим лише тоді, коли ринок зможе сам себе регулювати без втручання центробанку.
