З 1 вересня 2023 року ПЦУ перейшла на новоюліанський календар й за ним день пам’яті Віри, Надії, Любові матері їхньої Софії вже вперше відзначали 17 вересня, але за старим, тобто юліанським календарем, віряни щороку відзначали це свято 30 вересня.
Віра, Надія, Любов жили у ІІ столітті У Римі і були страчені за християнську віру під час гонінь на перших християн. На день смерті Вірі було 12 років, Надії — 10, Любові — 9. Софія поховала своїх доньок, а через три дні померла сама. У VII столітті з'явилися перші свідчення їх шанування.
День пам'яті Віри, Надії, Любові і матері їхньої Софії вважається жіночим святом. За давніми віруваннями, жінці в цей день зранку треба поплакати — тоді вона буде щасливою.
У цей день жінки можуть не робити хатніх справ, натомість вони обов’язково мають відвідати храм, або хоча б вдома у молитві згадати святих мучениць.
До святкового столу випікають коровай і їдять його руками. Ця традиція пішла від того, що Віру, Надію і Любов, за легендою зарубали мечем.
Свататися та вінчатися у цей день заборонено. Вважається, що укладений на Віри, Надії і Любов шлюб не буде щасливим і швидко розпадеться.
На свято Віри, Надії і Любові молоді дівчата влаштовують посиденьки і ворожать, хоча варто зауважити, що релігія не вітає магічні ритуали.
