Цьогоріч проходитиме вшанування пам’яті 82 роковини початку масових розстрілів мирного населення, вчинених гітлерівцями в урочищі Бабин Яр під у ході Другої світової війни.
Бабин Яр – всесвітньо відомий, очевидно найбільш моторошний, але не єдиний в Україні символ Голокосту. Масові страти людей за національною, етнічною, расовою, культурною релігійною та класовою ознаками проводилися тоталітарними режимами у XX столітті по всій Україні, а у часи Другої світової війни стали уособленням нацистської політики масового знищення населення.
Розстріли в Бабиному Яру відбувалися майже щоденно понад два роки – від вторгнення нацистів та їхніх союзників у вересні 1941 року і до завершення гітлерівської окупації 1943 року – та стали відомі як символ «Голокосту від куль». За цей час було знищено близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених. Серед них – євреї та роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору, «саботажники», порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні.
Нацистська операція в Бабиному Яру 29–30 вересня стала однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни. Більшість населених пунктів України мають свої більші чи менші «бабині яри» – місця нацистських розстрілів євреїв та інших жертв.
Радянський режим методично знищував або спотворював пам’ять про жертв, вдавався до фізичного руйнування, маскування, забудови місць своїх злочинів. Але усупереч нав’язаній комуністами політиці брехні й забуття, Бабин Яр та звірства тоталітарних систем залишаються застереженням про небезпеку від ненависті, расизму, міжнаціональної ворожнечі, переслідування і знищення людей за етнічною, політичною, релігійною або іншими ознаками.
«Ніколи знову» – це була відповідь цивілізованого світу на численні злочини тоталітарних режимів минулого століття, данина пам’яті жертв, шана мужності героїв, нескореності народів та самопожертві праведників.
