Монастирське кладовище є одним із найстаріших і найзанедбаніших "некрополів" Полтави. Цвинтар, який почали використовувати для поховань ще у першій половині 19 століття, розташований у межах Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря та на узгір'ї Монастирської гори. Чому саме тут можна заблукати, навіщо брати з собою сокиру та який наразі стан забутого міста мертвих в ексклюзивному репортажі з'ясували журналісти 0532.ua.
Тут поховано багато визначних постатей: починаючи від дворазового чемпіона світу Івана Шемякіна й закінчуючи відомим полтавським волонтером Романом Людовіком.
На цьому кладовищі можна знімати повнометражні фільми жахів. Цвинтар заполонили "мільйони" чагарників та дикого винограду, великі дерева падають і ламають пам'ятники, а багатолітні клени та акації поглинають територію.
Тут люди можуть заблукати
Дрімучі хащі поглинають всі квадратні метри кладовища. Вони створюють суцільний лісовий масив, в якому люди можуть заблукати в пошуках ділянки з могилками своїх родичів. Один із таких випадків трапився сьогодні на очах нашого кореспондента. Двоє осіб через великі зарості не могли знайти стежину до потрібної ділянки.
- Не можемо ніяк знайти могилу. Вже проходимо третій раз, - діляться перехожі з відвідувачами кладовища.
Такі ситуації тут трапляються доволі часто.
В окремих локаціях кладовища спостерігаються повалені дерева та пеньки від акацій. Занедбані стежини до могилок постійно заростають бур’янами та нагадують атмосферу чорнобильських цвинтарів, на яких можна знімати моторошні кінокартини з мерцями та привидами.
Сюди краще приходити з сокирою та пилкою
Під час подорожі на кладовищі наш журналіст зустрів полтавців, які створювали належний вигляд як понад, так і біля ділянки з могилкою. Серед них - Володимир Клінов, який разом із рідними намагається тут хоч два рази на рік прибирати траву та чагарники.
Крім того, до цього списку ще входять порослі молоді акації, які треба знищувати поки не досягли зрілого віку. За його словами, якщо їх запустити, то через деякий час сюди треба вже приходити не з лопатою та рукавичками, а з сокирою та пилкою.
- Я вже колись викорчовував одне велике деревце, але ми стараємося це не запускати, бо в іншому випадку тут можна і дві-три години провозитися. Тому, дійсно, краще кілька разів на рік сюди приїжджати, щоб слідкувати за ситуацією і робити все як слід, - говорить пан Володимир.
Сміттєві звалища
На стовбурі одного з дерев кладовища наш журналіст побачив напис: «Сміття виносити на смітник, де воно систематично вивозиться». Про який саме смітник йде мова ми не зрозуміли, та й сучасні сміттєві баки тут також відсутні. Є тільки кілька імпровізованих звалищ, які створили відвідувачі кладовища. Люди їх роблять у різних локаціях — там, де це більш комфортно і вигідно.
- Те, що не дає шкоди природі, ми залишаємо тут на одному зі звалищ. Сміття, яке створює найбільше лихо для довкілля, забираємо із собою. Навіть, якщо його і залишити, невідомо коли це все приберуть, адже комунальники це роблять не так часто. Так, непогано, щоб його вивозили хоча б раз на рік. Власне кажучи, не дуже приємно, як воно перед тобою лежить і сторіччями розкладається. Ну а сучасних сміттєвих баків, як ви вже знаєте, тут також немає, а коли будуть — невідомо, - продовжує чоловік.
Бур'ян поглинає, а дерева руйнують
Полтавець також говорить, якщо міська влада планує навести порядок на цвинтарі, було б добре це все реалізували. За його словами, падіння дерев може значно пошкодити пам'ятники. Ну а про бур'ян — це взагалі окрема розмова.
- Навіть на Розсошанському кладовищі чистота підтримується значно краще. Ми не пам'ятаємо, щоб тут проводили конкретні масштабні роботи стосовно розчищення Монастирського цвинтаря.
Він додає, що через відсутність цих робіт і здається, що нічого зробити вже неможливо, але, якщо міська влада в цьому дійства зацікавлена, — люди будуть дуже вдячні.
Раніше ми писали, що проблему Монастирського кладовища розглянули під час комісії у Полтавській міськраді, на якій депутатка Оксана Лазаренко закликала його привести до ладу. У ході обговорення начальник КП «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування» Рамаз Заркуа пояснив, що попередні два роки на Монастирському кладовищі взагалі нічого не робилося. Зараз працівники СК ПРО дещо розчистили, просипали десять машин бракмаси та зробили дорогу.
- Так, плануємо прибирати хащі, старі дерева. Але на могилках ми не прибираємо. Фінансування є, але ми не розірвемося, людей не вистачає, - пояснив керівник.
Влада міста надала доручення СК ПРО разом із «Декоративними культурами» зробити виїзне засідання на кладовище, щоб більш детально вивчити ситуацію. Про наслідки виїзду та можливі зміни на старовинному кладовищі ми напишемо у наступних публікаціях.
Щоб стежити за важливими повідомленнями, підписуйтеся на наш Telegram.
