Напевно, багато хто з читачів цієї колонки знає, що у середні віки люди виливали помиї прямо з вікон своїх помешкань. Вони потрапляли в канаву, яка проливалась вздовж вулиці. Для прикладу, жителям Парижа було дозволено видаляти побутові відходи через вікно, лише тричі попередньо крикнувши: «Бережись!». Така ситуація складалась, бо в середньовічних містах не було водопроводів і каналізації, а людям треба було кудись дівати свої відходи.
Ці часи давно минули і ми маємо усі принади 21 століття, але якщо ми скажемо, що у Чернівцях деякі люди продовжують жити за законами Середньовіччя?
Автору цієї колонки пощастило жити разом з людьми, які не цураються вилити свої помиї прямо з вікна багатоповерхівки на вулицю.
Спочатку ти просто помічаєш, що твоє підвіконня постійно заляпане якоюсь засохшою гидотою. Біля вікна починають кружляти мушки, які злетілись на “приємний” запах. Зрештою в один з вихідних днів ти стаєш свідком деякої події і розумієш, звідки ноги ростуть.
Уявіть. Ви сидите на кухні у своїй квартирі і снідаєте. З вулиці ранкова свіжість залітає у відкрите вікно. Аж тут з гуркотом щось починає сипатись з верхніх поверхів, розлітається по підвіконню, а скло заляпується якоюсь каламутною жижею. Судячи з шматків огірків і ковбаси це була кількаденна окрошка сусідів зверху. Подивитись, звідки ж прилетіла така радість трохи лячно, а якщо за окрошкою полетять макарони чи протухша риба тобі на голову. Ти береш себе в руки, потім ганчірку і старанно відмиваєш сусідський послід на своєму вікні.
Через кілька днів, повернувшись з роботи, помічаєш, що вікно знов вкрилось якимись брудними плямами. Дивишся на підвіконня - а там грудки каші, яка вже підсохла. Страшно уявити, що ці люди викидають у свій унітаз.
Як бути з такими сусідами та куди звертатись, аби не доводилось мити вікна від сусідських помиїв? І чи стикались ви з такою проблемою у Чернівцях?
