Запобігання використанню незадекларованої праці є однією з ключових місій Державної служби з питань праці. Ця проблема має серйозний негативний вплив на економіку країни та якість життя громадян.
Незадекларована праця обмежує здатність держави реалізовувати ефективну соціальну політику у таких сферах, як освіта, охорона здоров’я, розвиток професійних навичок, зайнятість, соціальний захист та пенсійне забезпечення.
Це явище створює невигідну конкуренцію для добросовісних суб’єктів господарювання, які виконують свої зобов’язання щодо сплати податків, дотримання прав працівників і соціального захисту. Незадекларована праця підриває фінансову стійкість держави й може призвести до втрати значних коштів у сфері оподаткування та соціальних виплат.
Незадекларована праця в Україні найчастіше проявляється у таких формах:
У будь-який спосіб незадекларована праця має негативні наслідки як для працівників, так і для роботодавців.
Повністю задекларована праця у тому разі, якщо роботодавець уклав з працівником трудовий договір, офіційно повідомив про його працевлаштування державну фіскальну службу, офіційно і в повному розмірі виплачує заробітну плату, сплачує за працівника єдиний соціальний внесок.
Працівник без офіційного оформлення на роботу позбавляє себе гарантованого державою розміру заробітної плати; виплати своєчасно та не нижче мінімальної заробітної плати, офіційної відпустки, відпустки по догляду за дитиною тощо; виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; допомоги у разі настання нещасного випадку під час виробничого процесу; соціального страхування.
До того ж неоформлений офіційно працівник втрачає трудовий та страховий стаж при розрахунку розміру пенсії. Адже тільки легально оформлений працівник, який, відповідно, матиме достатньо страхового стажу, отримає право на гідну пенсію.
Боротьба з незадекларованою працею є важливим кроком у створенні стійкого соціально-економічного середовища, яке сприяє розвитку країни та підвищенню якості життя її громадян.
