Львівщина поступово перетворюється на один з оборонних кластерів країни. Мова йде не про волонтерський рух, або про патріотів зі Львівщини, які захищають батьківщину у складі Сил оборони. Найзахідніший регіон стає промислово-інноваційним хабом, який вже зараз і у майбутньому має забезпечувати оборонні потреби держави.
Підтримка розробників БПЛА
Про необхідність створення власної армії БПЛА зараз лунає з кожної праски. Нарешті військові та Міноборони почали говорити про цю потребу вголос та звітувати про перші успіхи, волонтерські збори на БПЛА давно випередили навіть такі "розхідники", як автівки.
У Львові місцева влада сприйняла кон'юнктуру та створила власну Програму підтримки винаходів подвійного призначення (БПЛА, у тому числі ударних, розвідувальних та інших дронів). Тобто, це довгостроковий намір, який не тільки надає гроші для свого роду стартапів у сфері БПЛА, але й "поселить" розробників на Львівщині.
Йдеться про інвестиційну, грантову та фінансову підтримку виробників. А саме:
«Сьогодні економіка міста перебудовується. У Львові і в Україні загалом є багато виробників винаходів, які запускають обладнання, необхідне для нашої перемоги. Нам важливо, щоб такі виробництва масштабувалися. Тому місто буде надавати гранти на перші зразки виготовлення дронів і далі їх передаватимуть військовим.
Ми будемо використовувати метод ваучерної підтримки, щоб до мільйона гривень міг отримувати один виробник для запуску. Сума коштів буде визначена на комісії, вона може бути і меншою, а може становити мільйон гривень. Це буде залежати від специфіки обладнання, яке будуть подавати виробники на затвердження», – розповів Андрій Москаленко, перший заступник міського голови Львова.
Фінансуватиметься програма буде з коштів бюджету Львівської міської територіальної громади, які передбачені на Програму сприяння розвитку підприємництва.
Рекордний бюджет
Львів збільшить видатки на армію до 2-х мільярдів гривень. Вже, станом на сьогодні, близько 13,5% всього бюджету міста йде на підтримку військових. Очікувано до кінця року це буде 16% і становитиме 2,1 мільярди гривень. Це найбільша сума коштів за часи Незалежності. Загальний розмір бюджету Львова (загальний фонд і бюджет розвитку) – це близько 13,7 млрд грн.
За словами першого заступника міського голови Львова Андрій Москаленко, при формуванні бюджету було закладено 500 млн грн на програму підтримки ЗСУ. З цих коштів купують БПЛА, джипи, старлінки, перевезення військових, паливо і багато іншого. Протягом року цю суму на сесії Львівської міської ради було збільшено ще на 250 млн грн. Зважаючи на потреби військових – очікувано ця сума збільшиться до 1 млрд грн до кінця цього року, а може й ще більше. Крім того:
"Є ще кілька програм підтримки військових, про які публічно не можу, на жаль, написати, адже вони прийняті в закритому режимі», – пояснив Андрій Москаленко.
Загалом близько 13,5% бюджету Львова прямо чи опосередковано станом на сьогодні йде на підтримку військових. Стежте за всіма програмами на сайті Львівської міської ради.
До речі, за результатами аналізу ГО «Комітет виборців України», Львів увійшов до лідерів міст з найбільшими видатками на підтримку Збройних сил України.
НАТО тут і зараз
Німецький оборонний концерн Rheinmetall планує вже до кінця серпня розпочати обслуговування танків в Україні.
Про це заявив гендиректор компанії Армін Паппергер виданню Frankfurter Allgemeinen Zeitung. Військову техніку німецького виробництва, яку використовують Сили оборони, обслуговуватимуть у ремонтному центрі. «Ми розпочнемо обслуговування вже цього місяця», – сказав Паппергер.
Армін Паппергер та БМП Marder, яку вже використовують українські воїни.
Де буде розташовано виробництво не оголошується зі зрозумілих вимог безпеки, лише вказується, що це захід України. Але можна бути впевненими, що Львівщина – вже у процесі, хоча б через логістичні можливості. Крім того, не слід забувати і про людський потенціал.
«Це може статися швидко, там є достатньо добре обладнаних танкових заводів ще з радянських часів», – заявив Армін Паппергер. Він уточнив, що Rheinmetall хоче орендувати їх, а потім виробляти техніку за стандартами НАТО на одній або двох виробничих лініях.
Rheinmetall створює виробниче підприємство в Україні разом з українською державною компанією «Укроборонпром» і матиме в ньому мажоритарний пакет акцій. З виробничої лінії в Україні сходитимуть боєприпаси, бронемашини, а також, ймовірно, основні бойові танки Panther. Згодом планується, що завод вироблятиме до 400 бойових танків на рік та ремонтуватиме бронемашини Fuchs.
Завод Rheinmetall.
Якщо розуміти, що таке концерн Rheinmetall, то стає очевидним: це і є інтеграція України у НАТО тут і зараз. Виробництво найсучаснішої бронетехніки, її обслуговування та забезпечення боєприпасами – на таке наважаться лише у країнах, майбутнє яких пов'язане із перспективами інших країн Альянсу та бачиться виробнику достатньо стабільним і впевненим.
Тобто, німці бачать нашу можливість перемогти, готові вести тут бізнес у майбутньому. У "перехідний" період, під час війни, вони готові створити безпечні умови власноруч – після погроз росіян розбомбити це виробництво, керівництво концерну заявило, що від планів не відмовляється, а планує захистити завод від атак за допомогою власних систем протиповітряної оборони. Чи можливе згодом виробництво таких систем ППО в Україну? Напевно – так.
Підсумовуючи, можна сказати, що Львівщина за півтора роки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну перетворюється якраз на той тил, якого потребує воююча держава. З власним виробництвом техніки та боєприпасів, довгостроковими програмами задля розвитку збройного кластеру, переорієнтацією витрат бюджету, як того вимагає час.
Якщо після Перемоги витрати місцевого бюджету, напевно, повернуться у межі мирного часу, і головні мілітарні витрати нестиме загальнонаціональний бюджет, то навколовійськовий бізнес залишиться. Частково він переорієнтується на мирні потреби, але гарантовано буде працювати на безпеку держави та, можливо, на експорт продукції. І платитиме податки та зарплати тут і зараз.
Клята війна, але – гарна перспектива.
Читайте також: Чи буде Львів приймати літаки: названа ціна питання.
