Переважна більшість жінок у нашій країні віком до 60–65 років зафарбовує сиві прядки. Бо намагаються виглядати більш молодими, більш привабливими. Зафарбовують сивину і деякі чоловіки. А от у деяких країнах (не всюди, але є така тенденція) жінки виступають за те, щоб дорослішати більш природно, органічно, і відмовляються зафарбовувати сивину навіть у 30–35. Намагаються також обходитися без «уколів краси», без пластики. Але то вже інша тема. Отже, сьогодні спробуємо з’ясувати ставлення наших читачів до сивини. Тож фарбувати чи ні?
Людмила Лозицька, психологиня, підприємниця:
– Кожна людина, і чоловік і жінка, має вибирати, як їй подобається, як їй комфортно. Є така фраза: «моє тіло – моє діло». Це і волосся стосується. Щодо чоловіків – мені більше подобаються сиві, бо це про впевненість у собі, про мужність, що він спокійно почувається хоч сивий, хоч лисий, хоч бородатий, будь-який. Коли чоловік зафарбовує сивину, для мене це про якусь невпевненість, хіба що це артист чи співак – тоді зрозуміло, це образ.
Щодо жінок – мені подобається сиве волосся на жінках більш дорослого віку: 60+, 70+, бо сиве волосся жінкам у 30+ все ж таки, на мою думку, додає віку. Якщо колір волосся ближчий до натурального, то це виглядає більш охайно, привабливо. Сама я теж фарбуюся, бо сивина почала з’являтися років у 25–26. Я працювала секретаркою, сиділа на рецепції, і люди, які підходили, бачили мою голову трохи зверху й питали: «Людо, ти що, сива вже?» Тому мені комфортніше фарбувати. Принаймні в 40+. А як буду почуватися в 50+ – час покаже.
Валентин Бобир, фотограф:
– Досить цікаве питання. Звісно, це справа кожного, кому як подобається. Завжди є варіант короткої, 6–2 мм, зачіски або навіть без волосся. Колись у мене було волосся середньої довжини, але воно досить швидко відростало, зранку треба було щось з ним робити. А це зайвий час. Тому з роками довжину зачіски зменшував. Знайшов для себе такий вихід із становища. А чому б і ні? Комусь сивина пасує, а комусь ні. А коротка зачіска – це практично. Фарбувати сивину не планую. Але, повторюсь, що все індивідуально. Молоді людини з сивиною – для мене це ніби маркер, що у людини життя не мед. І напевно, були моменти, які на то вплинули. А для мене як фотографа це може бути стильна фішка під час фотосесії.
Олександра Стародуб, тренерка з домедичної допомоги:
– Дуже багатогранне питання. Я раніше фарбувалася в темний. На ньому сивий проділ, який відростає дуже швидко, навіть якщо підфарбовуватися кожні два тижні, виглядає – як залисина. Тоді я перейшла в блонд, і було непогано, на ньому не так помітно. Потім почався ковід, і я вирішила спробувати відростити свій колір.
Зараз дуже задоволена – у мене гарний срібний колір по всій довжині до лопаток, відчуваю себе в ньому дуже органічно. Ідеї перефарбуватися поки не з’являлося. Підтримую холодний відтінок шампунем для білявок, який прибирає жовтизну.
Звісно, інколи мій колір волосся викликає у людей певний дисонанс, бо очікують побачити обличчя більш старшої жінки. Загалом, я вважаю, що найголовніше в зачісці і кольорі – те, як у ньому почувається жінка чи чоловік. Оце найголовніше.
