Багато сміливих українців самовіддано воюють з окупантами за Батьківщину. Але є такі, самовільно покидають військову частину: тікають, чи їдуть до дому та не повертаються. Причин на це може бути безліч, але відповідальність передбачена конкретна.
Про це повідомляє сайт 056 з посиланням на «Юридичну сотню»
Протягом війни українське законодавство постійно оновлюється, підлаштовуючись під нові реалії. Так, у серпні набув чинності Закон «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо усунення суперечностей у караності кримінальних правопорушень».
Згідно з ч. 5 статті 407 КУ у разі самовільного залишення частини (СЗЧ) строком понад три доби настає кримінальна відповідальність в умовах воєнного стану. Тобто відповідальності за самовільне залишення частини тривалістю менше трьох діб не буде. Відповідно до формулювання зміненої норми строк не застосовується, якщо самовільне залишення частини вчинене в бойовій обстановці. Юристи уточнюють, що у редакції цієї частини, що діяла раніше, не було часових обмежень.
Стаття 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає, що покарання з обтяжуючою обставиною призначається, якщо СЗЧ відбулося «в умовах особливого періоду, крім воєнного стану», що нівелює можливість застосувати адміністративну відповідальність за СЗЧ під час воєнного стану. Але залишається відповідно до Дисциплінарного Статуту ЗСУ на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:
Звільнення за службовою невідповідністю під час воєнного стану не може бути застосоване, оскільки Закон «Про військовий обов`язок і військову службу» не передбачає такої підстави для звільнення у воєнний стан. Якщо військових не можуть одразу призначити на нижчу посаду, вони переходять у розпорядження командира.
До того ж що СЗЧ знижує грошове забезпечення військового (за наказом командира). У випадку застосування дисциплінарних санкцій військовий також позбавляється частини премії.
Відповідно до наказу МОУ № 260 виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
Також згідно з постановою КМУ № 168, до наказу про виплату винагороди не включаються ті, хто самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертували), — за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період дезертирства, включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира. Також час СЗЧ не зараховується до вислуги років.
За дезертирство та самовільне залишення військової частини чи місця служби військовому загрожує кримінальна відповідальність.
З 1 січня 2023 року було збільшено покарання за такі злочини:
Застосування конкретного терміну покарання може залежати від обставин справи, рівня небезпеки, яку створює дезертирство або самовільне залишення, а також від рішення суду.
"Адже є підрозділи, які всупереч наказам залишають позиції і відходять, оголюючи фланги і підставляючи під удар інші підрозділи, інших сумлінних військовослужбовців. Унаслідок цього ЗСУ втрачають позиції. А законодавці – точніше, ті, хто їм поклав на стіл цей законопроєкт – вважали, що через посилення відповідальності військовослужбовців таких дій (злочинів) стане менше. Навряд чи вони цього досягли, але ж", - прокоментував адвокат, юрист Харківського антикорупційного центру, аналітик Коаліції “Україна. П’ята ранку” Володимир Рисенко.
