Уроки керування FPV-дронами, домедичної допомоги чи сортування сміття. Новий навчальний рік в Україні може принести чимало нових предметів школярам. Щоправда, не всі учні зможуть вивчати їх за партами у школі. Адже, як саме відбуватиметься навчання — офлайн чи онлайн — залежатиме від дуже багатьох факторів, серед яких і стан шкільнихукриттів, і близькість до лінії фронту. Що чекає на учнів 1 вересня цього року, з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю.
Школярів планують навчати керувати дронами та надавати домедичну допомогу. Також їм викладатимуть мінну безпеку. Робитимуть це в межах дисципліни — “Захист України”. До кінця 2023 року Міністерство освіти та науки має плани провести перший пілот оновленої дисципліни та отримати висновки. З другого півріччя навчального року у МОН хочуть уже повноцінно запроваджувати оновлення за дисципліною.
“FPV-дрони коштовні, але щонайменше один має з’явитися у кожному навчальному закладі. Манекени для домедичної підготовки, масогабаритні моделі зброї для інженерної підготовки — це все те, що сьогодні потребує нашої уваги”, — заявив Міністр освіти Оксен Лісовий.
До викладання цього предмету хочуть залучати мотивованих педагогів, зокрема ветеранів війни та колишніх військових. “Треба розуміти, що вони (школярі – ред.) живуть у тому ж інформаційному просторі, що і дорослі, вони хвилюються, переживають, мають сумніви, їм страшно, вони хочуть бути корисними й долучатися до корисних справ і бути впевненими в собі. Знання для галочки їм цієї впевненості в собі не дають. … Тому основним є надання якісних знань”, — сказав міністр.
Тим часом в школах Чернівців планують ввести ще одну дисципліну — сортування сміття. Про це повідомив заступник міського голови Ігор Крохмаль.
“Цього року плануємо розпочати консультації з усіма навчальними закладами щодо впровадження у них уроків сортування сміття. Натомість надавачі послуг можуть запропонувати баки та його вивезення. Це досить цікавий досвід, який вже був запроваджений в інших містах України. Там побачили: якщо дітей навчити сортувати сміття, вони вдома вчать цього батьків”, — розповідає Крохмаль.
З іншого боку, в МОН заявили, що не лише додаватимуть предмети, а й можуть прибрати деякі з них із програми. Адже, за словами Оксена Лісового, нині школярі перевантажені дисциплінами, і не встигають приділити увагу кожній із них.
“Наприклад, у 7-9 класі діти наразі мають близько 20 предметів. Таку кількість складно засвоїти і без стресу та онлайн-навчання (подекуди без гаджетів, адаптованих навчальних програм тощо). А в наших умовах — це на межі можливостей. Тож зрештою діти все одно зосереджуються на тих предметах, які обирають для себе, як пріоритетні. Це я бачу і як батько, і тривалий час спостерігав як директор Малої академії наук. Фактично питання стоїть не стільки про те, скільки має бути предметів, а як оптимізовані навчальні програми, яке навантаження отримують діти на уроках і на домашнє опрацювання, в якій формі відбувається навчання”, — поділився міністр освіти.
Водночас в МОН наголосили, що в жодному разі не розглядають скорочення таких базових дисциплін як історія України, українська мова, хімія, фізика, математика та біологія.
Окрім навчальних програм, ще один аспект навчального року 2023: у якому саме форматі відбуватиметься навчання. Наразі, за словами міністра освіти, укриттями забезпечені близько 9 тисяч шкіл з 13 тисяч. Проте не всі вони 1 вересня запрацюють очно: це відбудеться лише там, де діти будуть у безпеці. “75% шкіл з укриттями, але 65% дітей зможуть повернутись до очного навчання. Ми не повертаємо до очного навчання ті регіони, де є підвищені ризики, де йдуть активні бойові дії. Там навчання буде продовжуватись в онлайновому форматі”, — пояснив очільник МОН.
Наразі українському сектору освіти все ще потрібно 3 тисячі укриттів, загальна вартість яких становить понад 1 млрд доларів.
Та навіть ті школи, які вийдуть на очне навчання, можуть перейти на онлайн посеред року, якщо цього вимагатиме ситуація. У разі складнощів з електроенергією в осінньо-зимовий період, школи скористаються минулорічним досвідом, коли навчальні заклади в умовах відключення світла працювали дистанційно.
