На екранах на противагу драматичному та "серйозному" фільму "Оппенгеймер" вийшла, на перший погляд абсолютно легка комедія про ляльок "Барбі", які живуть у світі всього рожевого та не знають негод. А чи справді фільм такий простий?
Уявіть собі країну, де панує не тільки все рожеве й ідилія, а й матріархат — це все про "Барбіленд". Там жінки-барбі керують світом, займають високі посади, обирають чим хочуть займатись — тобто повна протилежність патріархальній системі. Кенам у цьому світі не пощастило, адже для Барбі вони просто додаток, який не відіграє жодної ролі.
Кожен день у Барбіленді до нудоти ідеальний — барбі насолоджуються вечірками, пляжем й гарним одягом.
Але раптово головна героїня, яку грає Марго Роббі, починає задумуватись про смерть, її стопи стали пласкими, а на ногах з'явився целюліт.
Для того, аби все стало як раніше Барбі потрапляє в реальний світ разом з Кеном, якого грає Раян Гослінг. На собі вона одразу відчуває "принади" патріархальної системи, адже через яскраве вбрання її починають сексуалізувати та не сприймати серйозно, і це лиш початок. Але Кену до вподоби "реальність" і він вирішує принести патріархат у "Барбіленд". Кени тепер прагнуть бути маскулінними, а Барбі більше не хочуть керувати.
Якщо ви гадаєте, що фільм тільки для дітей — то ні. Він крізь призму історії Барбі порушує питання фемінізму, патріархату, ролі та місця жінки у суспільстві. У фільми показують з якими викликами зіштовхується жінка у суспільстві.
Хоча тема важка, але її змогли легко піднести глядачу, додаючи багато співів, танців та самоіронії. Звичайно фільм порадує вас не банальним хепі-ендом без романтичної розв'язки.
