У Миколаєві вже більше п'яти років намагаються боротися з радянським минулим. У місті змінили назви вулиць, демонтували пам’ятні знаки, пам’ятники, дошки на будівлях.
Після повномасштабного вторгнення росії на територію України, питання декомунізації особливо загострилося і два пам’ятника у Миколаєві були підірвані невідомими людьми. Щоб історія не повторювалася, у місті вирішили ініціювати питання подальших кроків з іншими пам’ятниками, які асоціюються з радянщиною.
Про один з пам’ятників міста, подальшу долю якого зараз вирішують, вирішила розповісти редакція сайту 0512.ua.
Питання перенесення пам’ятника до музею
Так, нещодавно управління з питанькультури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради ініціювало переміщення «Пам’ятника жертвам збройних конфліктів періоду української революції 1917-1921 років» до музею.
Як пояснив начальник управління культури міста Юрій Любаров редакції сайту 0512.ua, пам’ятник не планують зносити, є мета його перенести до музею, де будуть розповідати історію радянського минулого.
- Ми вносимо пропозицію, тому що в Україні відбувається прощання з тоталітарним радянським минулим. Пам’ятники радянського минулого планується збирати в окремі музейні установи, місця для того, щоб створювати музеї, де будуть розповідати, як це у нас було,- говорить Любаров.
В Управлінні культури пояснюють, що переміщення цього об’єкту на закриту музейну територію дозволить виконати завдання з подолання наслідків тоталітарного минулого, зменшити кількість об’єктів радянської спадщини у публічному просторі міста, створити історичну тематичну зону.
До того ж, перенесення пам’ятника та звільнення території у парку дасть можливість провести повноцінні археологічні дослідження на території Адміралтейського скверу, де ще у 2011 році при проведенні будівельних робіт знайдено старовинний некрополь IV ст. до н.е.
Проте Юрій Любаров підкреслює, що управління ініціювало обговорення, і будуть заслуховуватися думки громадськості, експертів та спеціалістів і саме вони вирішать чи перенесуть пам’ятник до музею, чи залишать його в парку, чи, можливо, буде запропоноване ще якесь рішення даного питання.
- Ми пропонуємо обговорення, ініціюємо тему обговорення. Щоб не було так, щоб ми прийшли, а його хтось підірвав, або хтось самовільно його зніс. Тому що це пам’ятники і вони знаходяться на обліку, вони охороняються державою, Міністерство культури не викреслює ці пам’ятники з переліку пам’яток. Ми пропонуємо змінити його місце розташування не більше,- підкреслив начальник управління культури.
Історія створення пам’ятника, який встановлювали у місті двічі
Перша назва цього пам’ятника «Борцям за владу рад». І до того, як встановили об’єкт, який містяни можуть побачити сьогодні, на цьому ж місці, з цією ж назвою був встановлений інший монумент.
Розташовується «Пам’ятник жертвам збройних конфліктів періоду української революції 1917-1921 років» на площі Комунарів. До речі, це найбільша площа у місті, але має і трагічну історію.
Юрій Любаров у своєму матеріалі «На честь яких комунарів названа площа?» пише, що більшість жителів Миколаєва впевнені, що ім'я Комунарів присвоєно площі на згадку про кривавий листопад 1919 року, коли за наказом денікінського генерала Слащова було розстріляно миколаївців, обраних як заручників. Іх публічно стратили, а потім їхні трупи пролежали декілька днів. Проте, вже до цього площа вісім місяців мала ім'я Комунарів.
- Більше того, за півроку до розстрілу 61 людину (а кажуть, що серед них були і реальні політичні аківісти, і випадкові люди, і заарештовані у кримінальних справах) тут же було поховано 16 комуністів, убитих у селі Козлово противниками радянської влади, що народжується. А у серпні до них підпоховали загиблих під час ліквідації повстання у Матвіївці. Коли влада робітників і селян остаточно запанувала у Миколаєві, на площі було споруджено тимчасовий мавзолей загиблих героїв, який згодом перетворився на музей Комунарів,- розповідає Любаров.
А вже в 1936 році на місці поховання встановили пам'ятник,назва якого об'єднала всіх загиблих у дні громадянської війни у Миколаєві - «Борцям за владу Рад».
Проте, перший пам’ятник під час фашистської окупації знесли. А вже в 60-х рокам минулого сторіччя на цьому ж місці з’явився новий об’єкт у первісному вигляді. Проте, через швидкість, виник один нюанс.
- Все було б добре, якби не вічні аврали та бажання керівництва встигнути до ювілейних дат. На призначений час пам'ятник відлити з бронзи не вдалося, не дозволила технологія, яку не налякаєш загрозою здачі партквитка. Тому 1967 року на постаменті встановили тимчасовий склобетонний варіант монумента. І лише через рік його підмінили металевою скульптурою, яка й стоїть і досі,- підкреслює Юрій Любаров.
Плани про реконструкцію сквера
Сьогодні, пам’ятник, як у 40-х роках минулого сторіччя, не планують зносити, а навпаки хочуть захистити та зберегти історію. Тому і пропонують перенесення до музею, де миколаївці та гості зможуть згадати історію, або дізнатися про минуле.
А в парку імені 61-го комунара, де розміщується зараз пам’ятник, можуть з’явитися спортивні чи розважальні майданчики, дитячі площадки, фонтани чи басейни. Адже до війни у місті планували реконструювати парк. Любаров зізнається, що навіть були пропозиції та проєкти.
- Територія дуже зручна, це центр міста. Можливо, парк не буде просто з пустими газонами, можливо, там з’являться спортивні, розважальні майданчики, дитячі майданчики, фонтани, басейн. Тобто, можливо буде реконструкція. Тема реконструкції підіймалася перед війною і були якісь пропозиції, проєкти. Сподіваюся, що після перемоги цей процес буде поновлено,- додав начальник управління культури.
Отже, поки питання щодо долі пам'ятника обговорюватимуть, а парк чекатиме перемоги України, щоб нарешті змінитися та засяяти новими барвами.
