Конфлікт між засновником пвк «вагнер» є. пригожиним і міністром оборони рф с. шойгу все частіше виходить у публічну площину.
У Центрі протидії дезінформації при РНБО України проаналізували як протистояння шойгу і пригожина впливає на хід війни проти України, передає редакція.
21 лютого пресслужба пвк «вагнер» оприлюднила звернення свого власника, де той продемонстрував фото з втратами російських найманців. Загинули вони начебто через те, що керівництво регулярних військ не дає вагнерівцям снаряди. За словами пригожина, ні міністр оборони с. шойгу, ні командувач угруповання російських військ в Україні в. герасимов не хочуть виправляти ситуацію. Була розгорнута ціла кампанія зі звинувачень вищого військового командування у неспроможності підтримувати найефективніші російські сили в Україні. На бік пригожина став і ватажок окупованого Криму с. аксьонов, а боти заполонили соцмережі вимогою дати найманцям снаряди. Бійці «вагнера» вдавалися до театралізованих перфомансів: то розстрілюючи паперового главу генштабу герасимова, то випорожнюючись на нього.
У відповідь мо рф запевнило, що жодних проблем з боєприпасами у «вагнерівців» немає і так само звинуватило пригожина в «спробах внести розкол» у російське військове угруповання, яке воює в Україні.
Все говорить про те, що конфлікт між пригожиним та шойгу перейшов в «гарячу» фазу.
російське військове керівництво пішло у «наступ» і докладає зусиль, щоб встановити контроль над приватними військовими компаніями типу «вагнер» та усунути їх від прийняття управлінських рішень. Заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ О. Громов заявив на брифінгу, що «мо рф взагалі намагається витіснити пригожина з інформаційного поля». Також, для встановлення контролю над ПВК та іншими парамілітарними формуваннями, російські військові прагнуть на собі замкнути їх забезпечення озброєнням, військовою технікою та продовольством. Крім «вагнера», мова йде про афілійовану з федеральною службою безпеки рф пвк «яструб». У відповідь пригожин заявив, що заява міноборони є «плювком у пвк «вагнера» та спробою приховати «злочини» міноборони проти бойовиків, які досягають деяких успіхів під Бахмутом.
Сам факт того, що пригожин наважився винести конфлікт на публічне обговорення, свідчить, що «кухар» більше не має доступу до тіла путіна і таким відчайдушним способом намагається достукатися до верховного головнокомандувача, аби той вплинув на генеральний штаб зс рф.
Явні спроби пригожина просувати свої політичні амбіції на тлі війни проти України не подобаються путіну. Незважаючи на те, що саме завдяки близькості з російським диктатором пригожин став одним з ключових гравців у війні, його апетити в політичній сфері насторожують володаря кремля. Напруга виникла тоді, коли путін присвоїв успіх в Соледарі мо рф, не згадавши взагалі про «вагнер».
До цього конфлікт між пригожиним та шойгу використовувався путіним як важель стримування політичних амбіцій обох.
Однак, через поразки на фронті, особливо безуспішний штурм Бахмута, путін вирішив поступово відмовляться від «вагнера», віддаючи перевагу солдатам регулярної російської армії та урядовим чиновникам шойгу й герасимову. Наразі кремль посилає пригожину дуже публічний сигнал – російське міноборони керує конфліктом і може закінчити війну без його «вагнера». Яскравим прикладом того, що путін зневажливо ставиться до пригожина, є ситуація під час візиту в санкт-петербург 18 січня, коли путін відмовився від зустрічі з ним, але провів робочу зустріч з губернатором о. бєгловим, одним із «запеклих» ворогів пригожина, якого він намагався усунути з посади.
Чи закінчиться на цьому протистояння? Швидше за все, пригожин не залишить спроб стати центральною фігурою в російській політиці та героєм російської громадської думки. Проте ці спроби приречені на програш. Його заява 18 лютого, що «вагнер» не підпорядковується мо і «не має нічого спільного з російською армією», лише роздратувала путіна і підтвердила правильність його рішення дистанціюватися від колишнього друга. Спроби залучити на свій бік ультранаціоналістів та російських блогерів теж виявляються марними – блогери не бажають псувати відносини з кремлем, а російські націоналістичні групи самі борються за політичний вплив у рф (конфлікт між пригожиним та російським націоналістом і. гіркіним тому підтвердження). Також пригожин втратив такого союзника як кадиров, який визначив свої офіційні зв’язки з кремлем і позицію в російському уряді вигіднішими, ніж політичні відносини з аутсайдером, вплив якого катастрофічно зменшується.
Чим би не завершилось протистояння між одіозною пвк та регулярними російськими військами, це є позитивним фактором для української сторони, адже дискредитує путінський режим, деморалізує російських військових та зменшує їх бойовий потенціал.
