Законопроект про скасування Міжнародного жіночого дня 8 березня як державного свята, яке мав би замінити День української жінки 25 лютого (день народження Лесі Українки) зареєстровано у Верховній Раді. Це рішення викликало жваве обговорення серед знавців питання та загалом жінок у суспільстві.
Як його автори пояснюють необхідність змін, що про це думають історики, громадські діячі та українці – дізнавалася Оксана Ільчук із "Суспільного".
Така суть проєкту закону, розробленого шістьма народними депутатами. Одна з пропозицій – скасувати Міжнародний жіночий день 8 Березня як державне свято й вихідний, натомість встановити 25 лютого. Назвати його “День української жінки”. Співавторка законопроєкту Оксана Савчук в ефірі телемарафону "Суспільне. Спротив" пояснила можливі зміни так.
"Я теж дуже багато роблю для того, щоб жінки в українському суспільстві працювали, щоб вони йшли в політику, щоб вони відстоювали ту іншу якість політики, як вони бачать це як жінки. Але ніколи особисто не відзначала й не святкувала 8 березня, для мене воно не є днем боротьби за якісь права, тому що воно найперше асоціюється з мітингами, які проводилися".
Представник Українського інституту національної пам’яті Сергій Бутко каже: інститут підтримує відмову від свят, нав’язаних комуністичним режимом. Проте ці свята й пам’ятні дати варто розглядати в загальній системі.
"Восьме березня з’явилося як день боротьби за права жінок ще до появи комуністичного тоталітарного режиму. Було вихолощено суть – тобто день весни, день краси жінок і так далі, це було брутальне розчавлення тієї ідеї, яка була, – боротьба за права жінок: соціальні, політичні, економічні, от в чому справа".
За словами доцентки Національного університету "Чернігівський колегіум" Лариси Юди, автори законопроєкту не до кінця знають історію питання.
"Історія його починається в 1909 році. Спочатку про свої права почали говорити робітниці Сполучених Штатів Америки. А вже на наступний рік у 1910 році у Копенгагені на міжнародній жіночій конференції було прийнято це як День боротьби за права жінок. А в же в 1911 році 8 березня на вулиці вийшли мільйони жінок у боротьбі за виборче право, за трудове право, проти насильства".
"Дуже дивно, коли на 8 березня нам кажуть, що "вітаємо таких симпатичних, красивих" тощо. Це ж не про красу, це про заслугу кожної жінки, а вона величезна. Служіння людям, служіння громаді, служіння професії, своєї діяльності", – говорить голова правління ГО "Ліга ділових та професійних жінок України" Юлія Заїка.
Юлія Заїка каже, що підтримує відзначення Дня української жінки 25 лютого, проте воно не має нівелювати значення 8 березня.
"Чудово відзначати ще й українське свято жінки, це підкреслює сильну позицію держави відзначити особливу заслугу й служіння наших українських жінок, це класно".
Лариса Юда є членкинею громадської ради з гендерних питань при міжфракційному об’єднанні "Рівні можливості" у Верховній Раді. Вони оприлюднили заяву з приводу святкування 8 Березня.
"Де конкретно викладаємо аргументи, що все-таки необхідно дослухатися до розуму, дослідити історію, відстояти, що цей день повинен бути в нашому календарі, єдине, чим можна поступитися, це вихідним днем".
"Символ стійкості, символ певних таких своїх принципів і позицій, за які вона боролася. Тому для мене образ Лесі Українки є образом сучасних українських жінок".
"Я з глибокою шаною ставлюся до цієї особистості, це одна із яскравих представниць – поетеса, письменниця – одна із яскравих представниць українського фемінізму, до речі, радикального фемінізму. Але при чому тут? Це що, уособлення української жінки?", – каже Лариса Юда.
"Встановлення будь-якого дня має бути в системі. От дивимося лютий. 20 лютого – День Небесної Сотні, 24 лютого – кривавий, трагічний початок повномасштабного вторгнення. У нас є 26 лютого – День опору окупації Автономної Республіки Крим і Севастополя. Тобто, яке навантаження на лютий місяць якраз на ці дні", – говорить Сергій Бутко.
