У період війни кожен українець бореться з "емоційними гойдалками". Що чекатиме нас завтра і чи буде воно взагалі? Куди рухатись далі? Як приносити користь? Чи чекати на перемогу?
Перед наступом російської армії ЗМІ поширюють інформацію про запланований напад, завдяки чому виникає масовий стан паніки, страху та хвилювань суспільства.
Війна змінила життя кожного з нас. Щодня ми працюємо над власним моральним станом, а також допомагаємо іншим не падати у відчай. Особливо нам допомагають погіршити стан тисячі думок у нашій голові, а також наша фантазія, адже саме вона вигадує та будує найгірший сценарій. Емоційне виснаження призводить до депресії та апатії, що спонукає до трагічних наслідків.
Якщо людина постійно заходиться на рівні "емоційних гойдалок" зазвичай вона не знає куди рухатись далі. Людина відчуває провину за потерпілих людей від війни, через виїзд за кордон, безнадійність, відсутність можливості допомогти іншим. Ми відмовляємось від радощів й занурюємось у страх та відчай.
Майже рік триває війна, а суспільство й досі знаходиться на межі тривоги та невідомості. Щодня ми, то радіємо досягненням наших військових, то чекаємо нових жахливих новин. Фотографії та відео постраждалих, статистика загиблих й поранених, повітряні тривоги, буденні проблеми викликають одночасно безліч різних емоцій: страх, агресію, ненависть, жалість та сльози. Нервовий стан став звичним.
Хорошим методом боротьби з хвилюваннями та депресіями є спілкування з друзями та рідними. Оточуйте себе людьми, які позитивно налаштовані, вони допоможуть вам триматись на плаву.
Не варто стримувати емоції: плачте, радійте, посміхайтесь, якщо вам це потрібно. Ставтесь із розумінням до людських емоційних поривів.
Варто жити далі, намагатись мислити позитивно, аналізувати нову інформацію, не читати новини перед сном, щоб не навантажувати мозок, по можливості менше користуватись соцмережами.
Щоб зменшити стан тривожності та невизначеності потрібно зайнятись корисною справою: читайте книжки, розвивайтесь, працюйте, вдосконалюйте знання мов, займайтесь спортом, відвідуйте нові місця, займайтесь будь-якою справою яка приноситиме вам задоволення.
Кожному з нас варто визначити мотивацію заради якої ми продовжимо боротись, вірити та допомагатимемо нашим військовим у боротьбі з країною агресором. Якщо найважливіше для нас це жити в незалежній та вільній країні, то необхідно подумати, що ми можемо зробити завтра чи сьогодні для перемоги. Яку велику користь ми можемо принести маленькими діями.
Антоніна Грицай
Читайте також: "Наслідки ракетних влучань у Хмельницький".
