В Чернігівському обласному історичному музеї імені В. Тарновського підготували та презентують чотири цікавих локції майстрів, які працюють у різних видах ремесла. Зокрема, вже відкрилася «хата вишивальниці», яку впорядкувала та наситила своїми чудовими роботами чернігівська майстриня Ольга Костюченко.
20 січня відкрилася гончарна майстерня, де представлено творчість п’яти чернігівських митців. Зокрема, на жаль, вже покійного Сергія Янкова, який був керівником студії «Гончарство» Чернігівського обласного Центру народної творчості. Також вироби гончарів Олега Луцука та Миколи Тараненка. До створення експозиції долучилися Ірина Кришталь і Роман Степаненко – відоме творче подружжя. Презентація локації відбулася яскраво. Олег Луцук провів майстер-клас і розіграв серед присутніх сертифікат на участь у його заняттях.
Наступної п’ятниці, тобто 27 січня, відкриється майстерня різьбяра по дереву. Тут свої вироби представить майстер з художнього різьблення по дереву, заслужений майстер народної творчості України Андрій Каменецький. Також зможемо побачити роботи «патріарха» сіверського різьблення Анатолія Колошина та його сина Андрія. І деякі дерев’яні тарелі розписала вже, на жаль, покійна дружина Володимира Мороза, очільника Чернігівського осередку Спілки майстрів.
Нарешті, ще одна остання локація, яку побачимо у рамках проєкту «Етніка» - мабуть, найбрутальніша. Це «справжня» кузня, де музейники відтворили навіть піч. Куратори проєкту – старші наукові співробітники музею Олена Трухан і Євген Населевець. За їх словами, чернігівські майстри охоче відгукнулися, адже нині відчуваємо певний «голод» щодо культурних подій і культурного життя. Не так багато культурних подій у нас в Чернігові зараз відбувається, не так багато виставок, зовсім інші проблеми турбують суспільство. Відповідно, туди й рухаються гроші. А подібні заходи дають можливість хоч трохи відволіктися від сумних подій сьогодення.
Про особливості проєкту «Етніка» та роботу музейних працівників у нинішній час Олена Трухан розповідає в інтерв’ю чернігівським журналістам: «Реалії нині такі, що основна музейна експозиція розібрана, а експонати сховані. Згідно з усіма міністерськими наказами, ми не маємо права виставляти свої речі. Але ж заклад повинен працювати. Тому ми вирішили, що нині музей житиме виставками. І це вже п’ята виставка, що ми відкриваємо після вигнання окупантів з нашої землі».
На запитання про актуальність саме етнографічної експозиції пані Олена дає таку відповідь: «У наших «дорогеньких» сусідів, які напали на нас, дуже багато наративів, що українців не існує, що українська культура – регіональна або провінційна російська культура, бо ми – «адін народ». Ця виставка спростовує всі ці наративи. Ми доводимо, що ми – на своїй землі, причому тисячоліття. І етнографія підтверджує це, бо етнографія – основа основ. Можна показувати різні палаци, скульптури, картини, пейзажі. Натомість етнографія проявиться в усіх цих мистецтвах – у формах, пластиці, нюансах. Бо етнографія – це базис. І в рамках виставки «Етніка. Майстерність із глибини віків» ми презентуємо різні майстерні, причому не просто як такі, а з акцентом на безперервність традицій».
За словами нашої співрозмовниці, науковців «випросили» деякі речі з фондів, з колекції музею, щоб це проілюструвати. Наприклад, від вишивки, яка є дуже архаїчною, яка існувала з давніх-давен , до виробів сучасної майстрині Ольги Косюченко. Від горщиків, свищиків із часів сіверян до сьогодення. Адже сучасні майстри у вишивці та кераміці використовують ту саму пластику, матеріали, орнаменти. Теж саме можемо спостерігати в різьбленні та ковальстві.
«Тож ми нагадуємо, чому ми стікаємо кров’ю, але боронимо нашу землю, бо нам нікуди йти, ми в себе вдома, ми тут тисячоліття. І усіляким мордвинам нашу землю віддавати не збираємося», - підсумовує Олена Трухан.
Загалом до створення цієї експозиції долучилися близько 50 осіб. Це якщо порахувати всіх, хто носив, возив, допомагав, прибирав, ремонтував, давав кошти тощо. Бо в музеї заморожені всі рахунки до кінця війни. Тому вже п’яту виставку науковці підготували з допомогу спонсорів. Особливо їм зараз допомагає ГО «Фонд збереження українських старожитностей». Завдяки цьому змогли, наприклад, зробити ремонт у залі, бо там все було обідране після демонтажу експозиції. І взагалі саме в залі не робили ремонт, напевно, з 1978 року. «Ми дуже вдячні фонду за допомогу! Адже тепер у цій залі все нове, зокрема, й освітлення», - кажуть науковці.
Довідково
Після вигнання окупантів із території нашої області в Чернігівському історичному музеї імені Галагана відкрилося вже декілька виставок. Першою була «Рашизм = Фашизм», де представлено все, що стосується оборони Чернігівщини під час ІІ Світової війни та в 2022 році.
Ще одна виставка, присвячена історичним замальовкам з колекції В.Тарновського. Є також нова експозиція, присвячена історії фотографії в Чернігові «Зупинись, мить». А нині музейники реалізують оцей цікавий етнографічний проєкт «Етніка. Майстерність із глибини віків».
Тож обов’язково завітайте до історичного музею! Тут планують проводити і творчі майстер-класи.
