В боях проти російських загарбників 25 вересня загинув заступник командира ескадрильї – штурман авіаційної ескадрильї майор Редькін Тарас Вікторович з позивним (Кот). Два місяці тому він лишень одружився. Його дружина дешифрувальник польотів.
Історію героя опублікувало військово- інформаційне агентство "АрміяInform".
Як би не трагедія, то Тарас разом з коханою Катериною поверталися би з ротації. Тарас вчинив, як справжній Герой, він успішно виконав надскладне завдання, єдине що встиг сказати в ефірі: "По мені працюють!", й що відвів літак від населеного пункту…
1 жовтня Тараса Редькіна поховали. Наступного дня йому б виповнилось 26 років…
"Він був ніжним та добрим, Розумію, що Тарас не міг вчинити інакше. Просто його шалено бракує. І, якщо чесно, я зовсім не знаю, що далі. Ми познайомились, коли Тарас прийшов служити у частину. Він літав, а я дешифрувала його польоти, суто робочі стосунки. Мабуть, я б мала сказати, як мене вразив його професіоналізм. Та, бути відвертою, мені не давали спокою ті очі кольору неба. А ще я до цього ніколи не знала таких вихованих та справедливих людей", — розповідає Катерина.
Колеги розповідають про Тараса, як про дійсно талановитиго льотчика, який був одним із найкращих. Давав фору значно досвідченішим пілотам.
"Того дня Тарас виконував завдання зі знищення ворожих засобів ППО за допомогою нових протирадіолокаційних ракет AGM-88 недалеко від лінії бойового зіткнення. Він, як і зазвичай, результативно відпрацював по наземних цілях, вже розвертався. "Бачу пуски по мені", — встиг сказати в ефірі. Це було близько 4-ї ранку. Більше на зв’язок не виходив. Ми до останнього сподівались, що Тарас встиг катапультуватись, чекали, що вийде на зв’язок. На орієнтовне місце падіння літака одразу виїхала пошуково-рятувальна команда. На жаль… Колосальна втрата" — розповів його товариш та колега льотчик-винищувач на позивний KARAYA
Катя ділиться, що попри те, що робота льотчика-винищувача — одна із найнебезпечніших, Тарас неймовірно від неї кайфував.
