Традиційно День міста Слов'янська святкується першої суботи після 6 вересня.
Наше місто починалось, як острог на березі солоних озер, який використовувався для захисту від нападів татар. Саме вигідний соляний промисел дав поштовх до розвитку нашого міста, але і був ласим шматком для інших.
Спочатку це була фортеця Тор, навколо якої почало розбудовуватись життя. Першими збудували дерев'яні будинки та напівземлянки на 245 сімей. Обнесли його земляним валом і оточили ровом. Фортеця займала площу приблизно 1 гектар і мала вигляд чотирикутника. Стіни були побудовані з дубових і соснових колод у вигляді частоколу заввишки 4 м. По кутах були чотири глухі, а з боку дороги та посада - проїжджі вежі. На той час це була досить велика і потужна фортеця. Цю інформацію читаємо у книзі: "Тор. Из истории города А.Шамрай".
Фортеця ця, розташована біля татарського перелазу, найбільше зазнавала нападів, оскільки стояла на шляху у кримських татар.
Жителі тогочасного міста займались солеварінням, ловили рибу, полювали і торгували. Ближче до 1773 р. населення Тора становило близько 3900 людей, з них третина були солеварами. Пізніше місто отримало назву Слов’янськ.
Більше про те, коли справді заснували Слов’янськ, читайте у матеріалі Славянск построили осенью, но в каком году?
Ще задовго до радянських часів Слов'янськ уже був розвиненим купецьким та курортним містом. Понад 100 років тому в центрі міста було прокладено залізничну гілку з кількома станціями, яка поєднувала його важливі райони. Паровоз, який ходив тоді Слов'янськом, возив людей на тодішню перлину всієї країни - Словкурорт, де чудодійні грязі рятували людей від недуг. Також гілка вела і до великої промислової зони, де випарювали сіль, центрального банку, керамічного виробництва і до відомих купецьких будинків.
Більше про історію міста ви можете дізнатись у нашому проекті “Слов’янськ. Легенди”.
Наприкінці XIX століття та на початку ХХ у Слов'янську вже почалось спорудження будівель, які мали видатну для провінції архітектуру. Серед таких: банківські, навчальні, торгові, готельні установи та житлові будинки. У цей період у Слов'янську з'явилося близько півсотні таких споруд, деякі з них існують і визнані пам'ятками архітектури місцевого значення.
У Слов'янську до 1912 року не було водопроводу, а електрики - до 1922. У ході були водовози, які доставляли воду в дерев'яних бочках по 1 копійці за відро. Воду брали з Торця чи джерельних колодязів.
Свого часу місто було відоме як один з промислових центрів країни, осередком керамічних майстрів.
Сьогодні ж історію Слов’янська світ знає з подій 2014 року, коли проросійські бойовики захопили його і утримували в окупації 84 дні. 5 липня місто звільнили, видавивши з нього загарбників. Проте сьогодні наш Слов’янськ знову під ударом, але тримається і обов’язково вистоїть!
З Днем міста, любий Слов’янськ!
Читайте також: Тор. За сотни лет до Славянска
Підписуйтеся на наші оновлення у Viber (новости Славянска)Слідкуйте за нами в Instagram
Та телеграм: https://t.me/news6262
