Україна за пів року повномасштабної війни пережила різке падіння економіки, рівня зарплат та кризи у всіх сферах: від ринку праці до нерухомості. Незважаючи на те, що прогнозувати в умовах війни вкрай складно, і НБУ, і Кабмін вже розробили свої оцінки розвитку ситуації. Країни "Великої сімки" домовляються з МВФ про спеціальні умови фінансування України та наполягають на відкритті спеціального офісу в Польщі.
Як інформує "Obozrevatel", темпи зростання української економіки насамперед залежать від ситуації на фронтах.
В уряді та Нацбанку роблять кілька сценаріїв розвитку. Умовно їх можна розділити на три прогнози: негативний – інтенсифікація воєнних дій на підконтрольній Україні території, базовий – збереження воєнних дій, при цьому поступове відновлення в результаті адаптації, позитивний – деокупація та закінчення війни найближчими місяцями.
Найкращий зі сценаріїв, розроблений Мінекономіки, передбачає зростання економіки на рівні 15,5% ВВП.
У будь-який інший рік така динаміка вважалася б вибуховою, проте через падіння 2022-го орієнтовно на 33,4% це не дозволить компенсувати навіть половину втрат.
Також є оцінки Нацбанку. Згідно з ними, базовий сценарій передбачає зростання економіки лише на рівні 5,5%.
Хороша новина – навіть найгірший сценарій передбачає відновлення близько 4%.
Але при цьому, ймовірно, на обсяги, які були до лютого 2022-го, можна розраховувати лише через 3-5 років (за найгіршого відновлення може зайняти понад 10 років).
Як розуміти такі оцінки?
Падіння ВВП (ВВП – вартість всіх вироблених у країні товарів та послуг) на 33,4% цього року означає, що країна втратить третину свого виробництва, скоротиться кількість робочих місць, впаде реальний розмір зарплат.
Якими будуть податки?
В Офісі президента озвучили ідею масштабного скорочення податків: до 10% ПДФО (зараз 18%), 10% ПДВ (зараз 20%) та до 10% податку на прибутки (зараз 18%).
Співрозмовники і в профільному комітеті Ради, і в уряді поки дуже скептично ставляться до такої ідеї.
Реалізувати її можливо лише за умови скасування всіх пенсій (оскільки скасовується єдиний соціальний внесок), виплат з безробіття (оскільки не буде джерела наповнення Фонду соціального страхування), субсидій (оскільки скоротиться дохідна частина бюджету).
Чи можливо в такій ситуації забезпечити вже взяті на себе зобов'язання щодо виплати зарплат бюджетників, пенсій та допомоги – велике питання.
Автори податкової реформи, серед яких заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма, чітких оцінок впливу такого нововведення на бюджет не озвучували.
Варто зазначити, що і в Офісі президента, і в уряді досі немає чіткої економічної ідеї. В одній команді вживаються й ті, хто вірить, що тіньова економіка існує через безкарність, і ті, хто щиро вважає – достатньо понизити податки, і бізнес почне платити.
Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (саме його комітет має розглядати всі податкові нововведення) раніше виступав за фіскалізацію, непрямі методи податкового контролю.
При цьому він неодноразово зазначав, що для зниження ставок потрібні аргументовані розрахунки.
Найімовірніше, 2023-го податкові ставки залишаться незмінними, а кардинальних реформ під час воєнного стану не буде.
Однак будь-які дискусії можуть стати підґрунтям для розробки оновленої системи, яка може бути імплементована після закінчення війни.
Що буде з цінами та зарплатами?
Якщо зараз попит мають сфери, які забезпечують критичні потреби (ліки, продукти, логістика тощо), то після закінчення війни, крім роботи на обороноздатність країни, затребувані будуть також сфера будівництва та медицина.
Експертка ринку праці Руслана Березовська вважає, що відновлення зарплат займе досить тривалий час. При цьому робити оцінки в поточних умовах дуже складно.
У НБУ вважають, що реальний розмір зарплати досягне довоєнного рівня лише в 2024-му.
При цьому номінальна цифра (у гривнях без урахування зростання цін) може бути значно вищою.
Гроші швидко знецінюються, разом із зарплатами та пенсіями українців.
На цей момент середня зарплата, за даними кадрових порталів, перевищує позначку 20 тис. грн тільки в Києві, Одесі, Дніпрі та Львові.
У Харкові, котрий регулярно обстрілюється окупантами, зарплата впала приблизно на 80%.
Ринок праці обвалився із початком повномасштабної війни. Тоді роботодавці закрили чи призупинили всі вакансії.
Тепер спостерігається дуже плавне відновлення. Ситуація безпосередньо залежить від того, що відбуватиметься на фронті.
Українська економіка може злетіти: яка є умова
Серед експертів оцінки майбутнього української економіки на найближчі роки розходяться.
У Нацбанку вважають, що найближчі кілька років будуть украй складними. А от в уряді є й ті, хто цілком позитивно оцінює перспективи розвитку.
Основні сподівання на "план Маршалла", який пообіцяли реалізувати країни ЄС, США та інші партнери.
Наприклад, член Економічного штабу при уряді Михайло Кухар вважає, що наступні роки завдяки інвестиціям може стати періодом різкого відновлення країни.
"Довго відновлюватимемо наші втрати на півдні та сході країни, проте обіцяні 200 млрд дол. надають оптимізму. Це вже зафрахтовані під нас гроші у вигляді ЗВР Росії. Я не військовий експерт, але більшість військових експертів сходяться на думці, що війна закінчиться до кінця року нашою перемогою", – зазначає він.
Кухар вважає, що період із 2023-го до 2035-го може стати "найкращим". Однак для реалізації такого сценарію війна має закінчитись перемогою України, а партнери, незважаючи на кризи у власних країнах, мають виділити кошти на відновлення.
