В Києві біля посольства росії пройшла протестна акція "Вибл**ки дєда Вови". Мета акції – показати ставлення українців до так званої "еліти" російської армії – вдв.
Організували акцію активісти Громадської Організації "Агенція Розвитку Демократії та Інформаційних Свобод".
Її представник та власне ініціатор протесту Юрій Федоренко розповів 24 каналу, що день для проведення акції обрали невипадково – 3 серпня, у міжнародний день кавуна. "Бо російські окупанти тільки на це і годяться, аби об їх голови розбивати кавуни".
Юрій Федоренко зазначив, що військове вторгнення росіян в Україну зруйнувало імідж колись "елітних" підрозділів російської армії.
Адже, у перший же день вторгнення росія втратила "еліту еліт" при спробі захоплення аеропорту Гостомель. Там висадилася 45-та бригада спеціального призначення вдв, але практично вся вона була знищена українськими захисниками. Російська "еліта" не пройшла випробування Україною.
Після Гостомеля, Ірпеня, Бучі – російських загарбників неможливо назвати офіцерами. Вони не заслуговують називатись військовими,
– додає Федоренко.
Юрій Федоренко зазначає, що єдиним досягненням путінського вдв в Україні стали колосальні втрати особового складу та руйнування "совкового" міфу про непереможність десантних військ країни-агресорки.
Втрати вдв становлять 20% від загальних втрат окупантів. Кожен 5 загарбник належить "блакитним беретам", – наголосив Федоренко.
Тож, підрозділи, які вже давно втратили всю свою історичну славу, перетворилися на звичайне "гарматне м'ясо" навіть для путіна та його оточення.
"Не секрет, що путін переоцінив власні ресурси та сили, які існують виключно на папері, які люб'язно підсовували путіну його підлеглі. Однак, ситуація з вдв вкотре це підтверджує. Від колишньої "гордості та слави" залишилися лише військові злочини, якими "прославилися" в Україні російські "славетні десантники", – додав Федоренко.
Довідка.
2 серпня в росії традиційно відзначають "день вдв". Гуляння важко назвати "святкуванням", це скоріше – рагульство. Зазвичай у цей день представники вдв били пляшки об свої та чужі голови, пірнали у фонтани, били та калічили звичайних, не "елітних" громадян. А тому назва протестної акції відповідна – "вдв" – "вибл**ки Дєда Вови".
За словами організаторів, назва акції також повністю дзеркалить відношення українців до окупаційної армії, яка своїми злочинами проти українців навіки затаврувала себе ганьбою, перетворившись з "воїнів" на звичайних "вибля**ів" з'їхавшого з глузду пристаркуватого бункерного "дєда вови".
Андрій Сідєльніков російський опозиціонер та лідер міжнародного руху "Говоріть голосніше!" пояснив, чому протестувальники принесли до посольства кавуни.
Кавуни постачають з Херсонської області. Цією акцією ми хотіли сказати, що рано чи пізно і Херсон, і інші окуповані території України повернуться додому, до складу України. І кінець кінцем перемога у цій війні буде за українським народом,
– зазначив Сідєльніков.
Опозиціонер також зауважив, що акція приурочена до дня вдв, яке святкують в росії 2 серпня і пояснив усю недолугість ситуації.
"путін збирався захопити Україну за 3 – 4 дні, тож відразу кинув у війну "елітні" частини російських військ, зокрема вдв. І ці війська були розгромленні українською армією, українським спротивом, силами тероборони", – сказав Андрій Сідєльніков.
Зауваживши, що мова про перші дні саме повномасштабної фази війни, адже війна, як така, почалась ще у 2014 році, коли росія анексувала Крим.
"З усім тим, у перші дні нової фази елітні частини військ були розбиті", – додав опозиціонер.
Андрій Сідєльніков не міг не прокоментувати святкування дня цих уже розбитих "елітних військ" і на самій росії.
Зазвичай 2 серпня в росії на день вдв "сині берети" влаштовують дебоші, п'яні бійки, всі парки ними окуповані, вони там купаються у фонтанах. Батьки своїх дітей цього дня гуляти не випускають – бо розуміють, що це небезпечно. Усі святкування "елітних військ" зводяться до п'яних дебошів, – пояснив Сідєльніков.
Опозиціонер наголосив, що активісти принесли до посольства росії гнилі кавуни, "щоб накормити ними досхочу путіна і його "елітні війська" і тим самим показати, що Херсон – це Україна, попри тимчасову окупацію. Херсон повернеться додому".
