У неділю, 31 липня, Балкани привернули світову увагу сигналами повітряної тривоги та войовничою риторикою. Президент Сербії Александар Вучич заявив, що на сербів готує напад армія частково визнаної республіки Косово. А прем'єр-міністр Косово Альбін Курті вважає, що загострення ситуації пов'язане із "сербським шовінізмом".
Про це повідомляє редакція.
Косово – територія з майже двомільйонним, переважно албанським, населенням – відокремилася від Сербії в 1999 році та у 2008-му проголосила себе незалежною республікою. Наразі її визнали понад 100 країн, зокрема, більшість членів Євросоюзу. З 20 країн Великої двадцятки Косово не вважають незалежним вісім країн: Аргентина, Бразилія, Китай, Індія, Індонезія, Мексика, Росія та Південна Африка.
Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році, але Сербія цього не визнає і відстоює право встановлювати в ньому свої правила, такі як реєстрація легкових та вантажних автомобілів.
У 2011-му була укладена п'ятирічна угода між Сербією та Косовом, яка передбачала тимчасове використання мешканцями півночі Косова нейтральних документів та номерних знаків. Попри те, що перехідний період завершився, всі спроби змусити косовських сербів перейти на національні документи викликали лише масові протести.
З 1 серпня 2022 року Косово планувало остаточно припинити подібну практику: влада частково визнаної країни ще в червні оголосила, що «нейтральні» чи сербські документи та автомобільні номери втрачають чинність, а місцеві серби мають переоформити документи на косовські. Крім того, з 1 серпня всіх громадян Сербії, які відвідують Косово, планували зобов'язати отримувати на кордоні додатковий документ, який надає їм дозвіл на в'їзд.
31 липня, за день до набрання чинності новими правилами, у Косові спалахнула чергова хвиля невдоволення сербів. Вони заблокували низку ключових доріг та прикордонних переходів на півночі Косова. Через це поліції довелося закрити прикордонні пункти пропуску.
Напруження зростало щогодини. Поліція Косова повідомила про постріли з боку сербських протестувальників, а також їхні зіткнення з косовськими албанцями. Лунали сигнали повітряної тривоги у місті Косівська-Митровиця.
На цьому тлі влада Сербії озвучила низку погрозливих заяв. Один із лідерів правлячої Сербської партії Володимир Джуканович написав у Twitter, що «Сербія, можливо, буде змушена ініціювати "денацифікацію" Балкан», використавши термін російського диктатора путіна, яким він "пояснив" повномасштабне вторгнення рф в Україну.
Своєю чергою, при загостренні конфлікту, міжнародні сили під керівництвом НАТО, які відповідають за забезпечення стабільності в Косові, Kosovo Force, заявили про готовність втрутитися.
Після цього Косово вирішило відстрочити процедуру запровадження заборони на сербські документи до 1 вересня. У Приштині наголосили, що підуть на поступки, як тільки серби, які протестують проти нововведень, розберуть свої барикади.
