Комунальне підприємство «Плесо» спільно з Київською міською державною адміністрацією здійснює розробку законодавчих пропозицій, спрямованих на запобігання купанню людей у водних об’єктах у стані сп’яніння. Під час напрацювання майбутнього законопроєкту значну увагу приділено вивченню досвіду профілактики нещасних випадків на воді у країнах Європейського Союзу. Вказана законотворча робота здійснюється з нагоди Всесвітнього дня превенції утоплень 25 липня.
У 2021 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла Резолюцію A/RES/75/273, у якій постановила проголосити 25 липня Всесвітнім днем превенції утоплень та запропонувала відзначати його щорічно. Крім того, у вказаній Резолюції Генеральна Асамблея ООН закликала всі держави-члени розглянути можливість вжиття низки заходів, зокрема: забезпечити прийняття та ефективне застосування законів про безпеку на воді у всіх відповідних секторах, де це доречно.
«Необхідність внесення до законодавства України відповідних змін обґрунтовується великою кількістю випадків утоплень, значною суспільною небезпечністю купання у стані сп’яніння, а також тим, що таке діяння набуло суттєвого поширення», — зазначають у КП «Плесо».
Тільки у 2021 році внаслідок випадкового утоплення та занурення у воду загинуло 1 532 особи (дані Державної служби статистики України). Водночас, у літньому сезоні 2021 року рятувальники Kyiv Lifeguard Service КП «Плесо» врятували у столиці 88 людей, з них 27 дітей. Тридцять троє врятованих дорослих купались у стані алкогольного сп’яніння. Тобто — з числа дорослих осіб, які потребували допомоги під час купання, нетверезими були 54%.
Крім того, протягом сезону 2021 року київські лайфгарди не пустили у воду 2 228 відпочивальників з ознаками сп’яніння.
Купаючись у стані сп’яніння, особа наражає на небезпеку утоплення не лише себе. Суспільна небезпечність такої поведінки полягає у тому, що:
— може виникнути необхідність порятунку нетверезої особи і це змусить інших людей (рятувальників або випадкових свідків) прийти на допомогу, ризикуючи при цьому власним здоров’ям та життям;
— рятувальники, які чергують на рятувальному посту, часто змушені приділяти таким особам невиправдано багато уваги, відволікаючись від спостереження за іншими відпочивальниками;
— особа подає іншим негативний приклад, внаслідок чого в суспільстві формується низький рівень культури відпочинку.
Відповідно до статті 93 Конституції право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України.
«В подальшому вживатимуться заходи для внесення Кабміном розробленого законопроєкту та супровідних документів до нього на розгляд парламенту. Детальну інформацію про законопроект і його проходження у Верховній Раді України буде оприлюднено на нашому офіційному вебсайті», — повідомили у КП «Плесо».
Очікується, що вдосконалення законодавства сприятиме зменшенню кількості випадків утоплень людей на водних об’єктах України та підвищенню ефективності масово-роз’яснювальної і профілактичної роботи, спрямованої на запобігання нещасним випадкам.
Реалізація положень прийнятого закону створить умови для безпечного відвідування людьми місць масового відпочинку на водних об’єктах та допоможе формувати високий рівень культури рекреації.
Цього місяця у столиці також сталося кілька смертельних випадків на воді.12 липня тіло чоловіка виявили в озері Алмазному, що у Деснянському районі. 11 липня тіло 57-річного чоловіка виявили в озері Йорданське, що в Оболонському районі. А на початку місяця у Русанівському каналі втопилася 25-річна дівчина.
Джерело: Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
