Російська федерація оголосила про намір провести «референдум» на окупованих нею територіях. Якщо 11 травня 2014 року вона питала так би мовити «народ Донбасу» про бажання стати незалежними, то 11 вересня 2022 року хоче «запитати», чи не бажають люди всі разом стати росіянами.
Не будемо аналізувати про дивну любов росіян до цифри 11. Краще нагадаємо вам, як саме проходив так званий «референдум» в Маріуполі і Донецьку в 2014 році. Щоб ви мали змогу переконатись, яка пародійна була ця профанація волевиявлення.
Тож 11 травня 2014 року у Донецькій та Луганській областях сепаратисти провели незаконний референдум.
Він був незаконним, оскільки за Конституцією України питання територіальної цілісності країни можна було обговорювати лише на всеукраїнському референдумі. Закону про регіональні референдуми в Україні не існувало.
Крім того, сам плебісцит проводився з порушенням усіх існуючих норм та законів.
У Донецьку голосування організовував Роман Лягін. Той самий Лягін, котрий багато років займався фальсифікаціями на користь Партії регіонів на українських виборах. ЗМІ писали, що зі списками виборців Лягіну допомагав давній приятель, мер Донецька Олександр Лук'янченко. Лягін раніше допомагав Лук'янченку перемагати на виборах.
А от у Маріуполі організатори референдуму жодних списків виборців не мали. Сепаратисти не змогли отримати доступ до реєстрів, хоч і робили спроби.
Сепаратисти захоплювали виборчі комісії, залякували працівників реєстрів. Вони обдзвонювали директорів шкіл та вимагали надати навчальні заклади для виборчих дільниць. Причому в деяких школах охоче відгукувалися на заклики і навіть оголосили учням, що понеділок після «референдуму» буде вихідним. Тільки після втручання журналістів школам заборонили надавати приміщення для голосування.
Незважаючи на докладені зусилля, сепаратистам вдалося відкрити лише 4 виборчі дільниці у Маріуполі – по одній у кожному районі.
Підготовка до “референдуму” велася активно. До поштових скриньок, дверей, вікон “активісти ДНР” підсовували запрошення на голосування. Поширювали листівки, в яких запевняли, що тільки разом із Росією Донбас буде ситий та задоволений.
Вранці 11 травня люди потягнулися до виборчих дільниць. На відміну від інших міст Донецької області, в тому числі в Донецька, у Маріуполі людей справді було багато.
Тим, хто прийшов, видавали надрукований на принтері листок, в якому було лише одне питання, сформульоване російською та українською мовами – чи підтримуєте акт про державну самостійність Донецької народної республіки.
На чотирьох виборчих дільницях, що відкрилися вранці 11 травня, стояли багатометрові черги. Почасти така масовість пояснювалася саме тим, що ділянок було замало. Зазвичай вибори у нашому майже півмільйонному місті відбуваються на 216 виборчих дільницях. 4 та 216 - різниця суттєва.
Тепер про те, як саме проходив цей незаконний плебісцит.
1. Самі бюлетені без захисту, без підписів та печаток роздруковані на принтері.
2. На виборчих дільницях не було списків виборців.
3. Не було кабінок для голосування, тобто не дотримувалася таємниця голосування.
4. На дільниці у Приморській райадміністрації бюлетені кидали не до скриньки для голосування, а до скриньки з-під олії.
5. Допускалися випадки, коли одна людина голосувала за всю родину та навіть за цілу вулицю у приватному секторі. Тобто, не було персонального голосування.
6. Допускалися випадки, коли люди голосували без документа, що засвідчує особу. Наприклад, на ділянці у Приморській райадміністрації для зручності голосуючих організували «виносне голосування». На вулиці стояло два столики, ще два – на вході до будівлі. Бюлетені тих, хто проголосував, збирали в прості коробки. Опечатані вони були з обох боків. Але опечатувати не мало сенсу, тому що закинути у величезний отвір у коробці можна було будь-що і скільки завгодно.
Деякі маріупольці, які вирішили взяти участь у “референдумі”, робити цього не стали саме дивлячись на такі коробки. "Це ж якась Фількіна грамота", - вигукнула одна з маріупольчанок, коли побачила коробку. При цьому чоловік, який стояв поруч із "урною", запевняв, що все у них під контролем і після цього мають намір пересипати вміст коробок у загальну опечатану урну.
Стояла ця скринька в основному залі для голосування на першому поверсі. Тут усіх активно закликали голосувати. І коли на очах кореспондента 0629 один чоловік дав для отримання бюлетенів свій паспорт та документ родички, яка взагалі залишилася вдома, йому легко видали два папери. Таких фактів було багато.
Пізніше мер Маріуполя Юрій Хотлубей виступив із заявою, в якій назвав загальну кількість маріупольців, які взяли участь у незаконному голосуванні. Виявляється, він таки наказав направити представників міської влади на кожну з чотирьох дільниць, щоб відстежити явку. В результаті таких зусиль ми знаємо цифру – у “референдумі” 11 травня взяло участь лише близько 30% городян.
Проте як голосували маріупольці – невідомо. Офіційні результати було оголошено вже ввечері – майже 90% підтримки за «державну самостійність». При цьому коли кореспонденти 0629 питали маріупольців, за що саме вони голосували, більша частина відповідала «За Росію!».
Сама Росія результатів референдуму не визнала, а лише висловила «повагу до волевиявлення народу». Це було в 2014-му. В 2022 вона визнала незалежність квазі-утворень.
Так, на території України виникли «окремі райони Донецької та Луганської областей».
Жителі ж 2014 року вперше дізналися про існування окремого етносу – «народу Донбасу».
Читайте також: Окупанти оголосили дату "референдуму" про приєднання до росії. Пояснюємо, чи це можливо
Читайте нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629
Надсилайте свої повідомлення в Телеграм-бот 0629
Обговорюйте новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой
