«Впевнена, професійна поведінка медика додає сил пораненому…»
– У мене вища медична освіта, я лікар-хірург. Закінчив Ужгородський національний університет і чотири роки працював у реанімаційній бригаді на «швидкій». У армії відчувалася гостра нестача медиків, тому в 2014 – 2015 я поїхав у зону АТО як медичний інструктор, а в 2019 році підписав контракт зі 128 бригадою.
З початку війни, за останні чотири місяці здійснив близько ста евакуацій поранених. Надавав допомогу не тільки нашій бригаді, але й суміжним військовим частинам. Зі свого досвіду можу сказати, що понад 90 відсотків поранень – осколкові від арти, мінометки, танків, «Градів» «Смерчів», «Ураганів» і т.д. Із них 70 відсотків середні, а 30 – важкі…
Ми їздили на евакуацію на позашляховику й часто потрапляли під ворожі обстріли. Одного разу по нашій машині прямою наводкою стріляла з кулемета російська БМП. На щастя, не влучила, але кілька нових днів народжень за цей період я пережив.
Доводилося допомагати й полоненим. Розумію, з якою метою вони прийшли на нашу землю, але я все-таки лікар і надавав їм загальну медичну допомогу, щоб стабілізувати стан і наші військові змогли поспілкуватися, отримати потрібну інформацію. Наші хлопці поводилися з ними дуже гуманно. Дехто з полонених говорив, що його примусили йти воювати, пригрозивши розстрілом чи проблемами з рідними. А деякі відверто зізнавалися, що спокусилися на заробіток. Усі вони усвідомлювали, що йдуть воювати, а не на якісь навчання.
Що головне при наданні допомоги нашим пораненим? Чітко знати алгоритм дій і виконувати їх холоднокровно. Впевнена, професійна поведінка медика додає сил пораненому, він поводиться спокійніше, адекватніше. Дуже важливо, коли боєць знає свого медика й довіряє йому. Я намагаюся бути саме таким медиком…
P.S. Указом Президента України санітарний інструктор медичного пункту, старший солдат 128 бригади Ерік нагороджений медаллю «За врятоване життя» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня.На фото: Ерік поряд із полоненими військовими
