Повернення полонених з “Азовсталі”: Червоний Хрест пояснив мовчання щодо українців
Родичі полонених, які перебували на “Азовсталі” в інтерв’ю сайту 24 каналу розповіли, що сумніваються, що МКЧХ присутній у колонії, де зараз утримують українців. Пояснюють це тим, що на кадрах, опублікованих російськими медіа, видно, як катують українських військових.
З деякими з них зв’язку з полону так і не було. Для того, щоб розібратися в ситуації, сайт 24 каналу звернувся за коментарем до Міжнародного Комітету Червоного Хреста.
Тетяна Васильченко з позивним “Борисівна” – парамедик добровольчої організації “Госпітальєри”, яка зараз перебуває у російському полоні. Журналісти сайту 24 каналу поспілкувалися з її сестрою Наталією. Вона розповіла, що Тетяна виходила на зв’язок, перебуваючи у полоні, лише один раз. Жінка зателефонувала власній доньці Катерині, адже знала її мобільний номер напам’ять.
У розмові з донькою Тетяна зауважила, що представники МКЧХ були лише один раз. Своєю чергою Червоний Хрест підтвердив доньці, що Тетяна перебуває в нормальних умовах.
Наречена Вадима Китара з позивним “Штайнер” Катерина Турчанова в інтерв’ю сайту 24 каналу розповіла, що має докази того, що українських бійців катують та утримують в неналежних умовах. Такі висновки вона зробила з опублікованого російськими медіа відео 15 червня, де з українськими захисниками проводять допит.
Дівчина зауважила, що не було жодного зв’язку та повідомлення чи інформації від третьої сторони, зокрема, від Міжнародного Комітету Червоного Хреста.
Ця організація повинна надавати фото- та відеофіксації, як і в якому стані перебувають наші бійці полку “Азов”. Жодного разу ніхто з дружин, рідних, мам, сестер не отримав жодних доказів про перебування третьої сторони або Червоного Хреста, – зазначила вона.
За словами дівчини, представники Червоного Хреста точно були, коли бійці виходили з “Азовсталі”, але немає жодних підтверджень про наявність їх представників біля українців.
Я кажу виключно за свою ситуацію. Ані бабусі, ані мені з 17 травня, за місяць полону, не було здійснено жодного дзвінка. Доля інших військовослужбовців невідома, бо вони також не виходять на зв’язок. Саме “Ведмеді”, – наголосила вона.
Редакція сайту 24 каналу звернулася до Міжнародного Червоного Хреста за коментарем. У відповіді сказано, що МКЧХ відвідує військовополонених з усіх сторін міжнародного збройного конфлікту. І продовжує двосторонній діалог, щоб отримати доступ до всіх людей, які перебувають у полоні.
Ми віримо, що збереження конфіденційності цього діалогу допоможе нам отримати більше результатів, тому ми не розкриваємо усіх подробиць цієї роботи публічно. Сім’ї, які шукають місце перебування полоненого чи зниклого родича, можуть звернутися до нашого Центрального агентства розшуку за посиланням, – йдеться у повідомлення.
Нагадаємо, що 17 травня МКЧХ за запитом сторін розпочав реєстрацію комбатантів, які залишали завод “Азовсталь”, у тому числі поранених. МКЧХ не перевозить військовополонених до місць їх тримання.
Процес реєстрації, який відбувається за сприяння МКЧХ, включає самостійне заповнення форми із зазначенням персональних даних: повного імені, дати народження та імені найближчого родича. Ця інформація дозволяє МКЧХ відстежувати долю полонених осіб і пересвідчуватися в тому, що вони можуть підтримувати зв’язок зі своїми сім’ями.
Відповідно до мандату, який держави надали МКЧХ згідно із Женевськими конвенціями 1949 року, МКЧХ повинен негайно отримувати доступ до всіх військовополонених у всіх місцях їх тримання. МКЧХ має бути дозволено спілкуватися з військовополоненими без свідків, а тривалість і частоту таких відвідувань не можна необґрунтовано обмежувати.
Коли дозволяють обставини, кожна сторона конфлікту повинна вживати всіх можливих заходів для пошуку та збору тіл загиблих. За міжнародним гуманітарним правом, МКЧХ підтримує конфіденційний діалог зі сторонами конфлікту щодо їхніх зобов’язань.
Женевські конвенції, а також звичаєве міжнародне гуманітарне право (МГП) передбачають право МКЧХ відвідувати всіх військовополонених і цивільних інтернованих осіб, де б вони не перебували, під час міжнародних збройних конфліктів. Ці візити допомагають забезпечити повагу до їхнього життя та гідності, нагадавши органам влади, що поводження з полоненими та умови їх інтернування або утримання повинні відповідати стандартам МГП. Це включає доступ до медичної допомоги, їжі та води. Також не можна застосовувати щодо них тортури, залякувати або вдаватися до насильства. Крім того, вони повинні бути захищені від публічної цікавості.
