На території Чернівців знаходиться 135 захисних споруд цивільного захисту населення. Саме вони повинні слугувати тимчасовим прихистком працюючих мешканців на час особливого стану, початку військових дій чи надзвичайної ситуації. Відтак лише незначна частина сховищ та протирадіаційних укриттів громади оцінюються як готові до використання, пише 0372.ua.
Нагадуємо, ми писали раніше, що На Буковині формують Бригаду територіальної оборони: які завдання вона виконуватиме
У Чернівецькій громаді фонд захисних споруд цивільного захисту (ЗСЦЗ) включає 67 сховищ та 68 протирадіаційних укриттів (ПРУ). З них повністю готові до експлуатації 8. Зі сховищ обмежено готові 27, а з ПРУ - 45. Водночас не готові до використання у разі загрози 33 сховища та 22 протирадіаційні укриття. Як розповів начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернівецької міської ради Володимир Самолюк, таких висновків за результатами спільної перевірки захисних споруд у грудні минулого року дійшли працівники Чернівецького районного управління ДСНС та управління з питань НС та ЦЗН міськради.
В умовах загрози виникнення надзвичайної ситуації мирного часу, терористичного акту, військових дій актуальним стає питання укриття населення, особливо працюючого персоналу, від сучасних засобів ураження. За таких умов використовуються захисні споруди цивільного захисту. До них належать сховища, протирадіаційні укриття та швидкоспоруджувані захисні споруди.
Отримуйте головні новини дня - Telegram або Viber
Всі ці укриття та споруди призначені для працюючих змін підприємств, установ і організацій, котрі здійснюють життєзабезпечення міста й мешканців, чи працюють на оборону і будуть продовжувати свою роботу під час війни і особливого стану, військових дій тощо. Тому саме ці люди вони будуть укриватися в захисних спорудах цивільного захисту, - зазначив Володимир Самолюк.
Водночас населення, не задіяне у цих заходах, буде укриватися у підвальних приміщеннях, приміщеннях подвійного призначення, до прикладу підземні паркінги, підвальні чи цокольні приміщення житлових будинків. Зі слів посадовся, ці приміщення можуть бути у короткі терміни дообладнані усім необхідним.
Всі захисні споруди у Чернівцях були збудовані у часи "холодної війни" і пристосовувалися відповідно до тих загроз, які існували у даний період. Відтак відповідальність за їх утримання, обладнання і готовність до використання за призначенням покладено на балансоутримувачів, власників цих захисних споруд.
Володимир Самолюк, фото 0372.ua
Як зауважив очільник управління з питань НС та ЦЗН міськради, останніми роками спеціальне обладнання та майно у захисні споруди, які належать громаді, не закуповувалося.
Відповідно до Комплексної програми запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків у м. Чернівці на 2016-2020 рр. на Програму укриття населення було передбачено 2 млн 128 тис грн. Але з міського бюджету виділили лише 826,1 тис грн, котрі витратили на ремонт ЗСЦЗ комунальної власності, - уточнив він.
У чинній програмі на 2021-2025 роки на забезпечення укриття населення у захисних спорудах передбачено 2 млн 600 тис грн з міського бюджету і 250 тис грн з інших джерел. Проте ці кошти можуть буди спрямовані лише на захисні споруди комунальної власності, жодним чином це не стосується швидко споруджуваних укриттів, котрі можуть бути пристосовані для укриття населення - підвали, паркінги, цокольні приміщення багатоповерхівок тощо. Про готовність останніх мають подбати самі мешканці або ж власники приміщень, керівники ЖЕКів та ОСББ.
Сховища є найбільш потужними і багатофункціональними спорудами захисту населення. Завдяки тому, що вони є герметичними спорудами, протягом певного часу люди можуть укриватися від впливу різних небезпечних факторів і реально вижити. Передбачається, що в сховищах можна перебувати безперевно протягом двох діб.
"Чернівецькі сховища будувалися ще за радянських часів, останнє - у 1991 р., відтак у часи незалежності таких споруд, на жаль, не зводили," - розповідає Володимир Затульський, головний спеціаліст управління з питань НС та ЦЗН міськради.
За своєю місткістю сховища поділяються на малі (до 150 осіб), середні (150-300) та великі (від 350 і більше). У Чернівцях найбільше сховище знаходиться на території АТВТ "Розма", що на вулиці Прутській, 29. Його площа складає 2800 квадратних метрів. Воно розраховане на укриття 5600 людей. Зокрема, середнє і мале сховища, які до прикладу готові до захисту працівників у будь-який час, знаходяться по вул. Білоруській, 3Б та 25Ж. Однак, ці захисні споруди розраховані лише на залізничників, тому інші мешканці не зможуть в них укриватися.
Як зазначив Володимир Затульський, у сховищах є основні та допоміжні приміщення, обов'язково передбачаються захисні входи і виходи. Крім того, має бути дизельна електростанція, зв'язок, санвузли, резервуари з водою та система подачі і фільтрування повітря.
Сховища на території локомотивного ДЕПО ЧернівцівОчищення повітря у сховищі відбувається завдяки фільтро-вентиляційній установці. Вона запускається як електричним, так і механічним способами. У разі надзвичайної ситуації може не бути електроенергії, тому передбачений механічний запуск установки. Від установки по всьому сховищу йде система трудопроводів, які забезпечують подачу повітря. Повітря нагнітається, потім очищається через фільтропоглиначі. Їх потужність розраховується у залежності від кількості людей, котрі можуть розміщуватися в укритті, - розповідає посадовець, показуючи установку у сховищі локомтивного ДЕПО.
Оскільки на залізниці можуть трапитися різні надзвичайні ситуації, утримання захисних споруд у належному стані є важливим, тому й два сховища на вул. Білоруській готові до укриття працівників. Проте у інших сховищах міста ситуація критичніша.
Так, із 67 сховищ Чернівців в аварійному стані перебувають наступні захисні споруди: вул. Винниченка, 20; вул. Севастопольська, 38; вул. Зелена,3; вул. Миколаївська, 36; вул. Миру, 18-а; вул. Севастопольська, 36; вул. Я. Мудрого, 31; вул. Денисівська, 7-а; вул. Білоруська, 10; вул. О. Пчілки, 5; вул. Коломийська, 9-а.
Додамо, що побачити розташування захисних споруд Чернівецької міської ради можна на сайті за посиланням.
Читайте також: На Буковині шукають орендарів для бомбосховищ (ФОТО)
