Проблема якісного водозабезпечення завжди була і є актуальною, особливо для сільської місцевості, оскільки на селі часто використовують колодязну, а не водопровідну воду.
Особливо небезпечне нітратне забруднення, від якого страждають ґрунтові води по всій Україні, на жаль, і Рівненщина не є винятком.
Про це повідомляє Рівненський центр контролю та профілактики хвороб.
З року в рік якість питної води по населених пунктах району погіршується через забруднення поверхневих водоносних горизонтів стічними водами від вигрібних ям, надвірних туалетів, відсутність санітарно-захисних зон біля джерел водопостачання, значним внесенням поблизу органічних і мінеральних добрив тощо. Негативно впливають і природно-кліматичні умови останніх років, ріст середньорічних температур, підвищена активність нітрифікуючих бактерій, зниження рівня ґрунтових вод. Часто нітратне забруднення реєструється в старих населених пунктах, із щільною забудовою, в заплавних пониззях річок, поблизу ферм, гноєсховищ, торфовиськ тощо.
При тривалому вживанні забрудненої нітратами води розвивається хронічна нітратна інтоксикація, особливо у дітей до 3-х років. Також чутливі люди похилого віку, хворі на анемію, захворювання дихальної, серцево-судинної, ендокринної систем. Водно-нітратна метгемоглобінемія спричинена токсичною дією нітратів полягає у кисневому голодуванні тканин організму (гіпоксії), що розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю. Симптоми хвороби у дітей проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, на руках і стопах, тому цю хворобу називають «блакитний синдром немовлят». У дітей можуть бути значні блювання, діарея, слиноутворення. Гостре нітратне отруєння у немовлят в 7-10% закінчується смертю. Також погана якість води є однією із причин розповсюдження інфекційних хвороб (вірусний гепатит А, дизентерія, черевний тиф, рота-, ентеровірусні інфекції та інші). Фахівцями ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр МОЗ України» лабораторно обстежено 918 децентралізованих джерел водопостачання (колодязі, каптажі поверхневі джерела), на 297 із них вода не відповідала вимогам ДСанПіНу 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (або 32,4%). Зокрема, за вмістом нітратів з індивідуальних колодязів, де проживають діти до 3-х років, досліджено 737 проб не відповідало 210 (28,50%), по Україні-30,5%. Високий вміст нітратів у колодязній воді фіксувався в Корецькому (44,3%), Млинівському (29,8%), Дубенському (24,6%), Зарічненському (24,6%), Острозькому (21,4%) районах.
З метою запобігання захворюванням, пов’язаних із водним фактором та покращання якості питної води рекомендуємо застосовувати такі заходи:
1.Провести лабораторні дослідження колодязної води на вміст нітратів.
2. Не вживати для потреб харчування питну воду із колодязів, де вміст нітратів перевищує нормативні показники, а також не використовувати її для приготування сумішей в дитячому харчуванні. Кип’ятіння забрудненої нітратами води не зменшує, а збільшує її токсичність на 39-86%.
3. У разі наявності на вашій присадибній ділянці джерел забруднення на відстані менше 20 м. від криниці - здійснити їх ліквідацію.
4. Обережно застосовувати на присадибних ділянках поблизу колодязів мінеральні та органічні добрива, пестициди.
5. Щорічно проводити відкачку, очистку і дезінфекцію води в криниці. 5. Після проведення очистки та дезінфекції води колодязя, в разі різних надзвичайних ситуацій (підтоплення талими чи дощовими водами, попадання трупів тварин, тощо) звертатись до акредитованих лабораторій для проведення досліджень води. Дослідження питної води з криниць, яку споживають діти до 3-х років проводиться безоплатно.
