Григорій Вікторович очолив Волинську обласну раду 25 листопада минулого року. За цей час він встиг вникнути у справи області, визначити для себе пріоритети, сформувати команду, ефективно організувати роботу найвищого представницького органу краю і захистити дисертацію. А ще – здивувати волинян. Він зруйнував стереотипи про межі спілкування з посадовцем високого рангу: до нього через соцмережі може звернутися кожен. І отримати відповідь. Завтра, 23 липня, Григорію Недопаду виповнюється 40 років.
Про свої проблеми люди пишуть голові у соцмережах
– Кожен голова, який приходить до керівництва радою, ставить перед собою першочергові завдання, які хотів би завершити протягом своєї каденції. У Вас такі є?
– Перш за все, це будівництво доріг у напрямку митниць: Ягодин, Доманове, Піща. У нас є плани, що робити, аби розвантажити деякі напрямки, забезпечити нормальний доїзд у віддалені села. Усе це є вже на папері. Працюємо над фінансовим підкріпленням.
Сподіваюся, що за час каденції цього депутатського корпусу завершиться децентралізація у частині формування при обласній раді виконавчих комітетів. Ми вже підшуковуємо спеціалістів і готові переформуватися дуже швидко.
Тримаю на контролі питання екології. Сміттєзвалища, будівництво нових полігонів, переробка відходів, роздільний збір. Тут дуже хотілося б навести лад. Це питання на першому місці, бо від нього залежить здоров’я наших людей.
Хочеться потужно розвивати туризм, відновити нашу історичну спадщину, яка має залишитися для нащадків. Вона десятиліттями псувалася і забувалася радянською владою. Як можна було помістити у таку перлину, як замок в Олиці, психіатричну лікарню? Це все зроблено, аби знищити нашу історію та ідентичність. Ми маємо тепер все відновлювати. Зараз акцентуємо увагу саме на Олиці, бо вона може потрапити до проєкту «Велика реставрація». Але у нас є ще дуже багато цікавих місцин.
– Серед інших керівників області Ви відрізняєтеся тим, що з вами легко зв’язатися. Відповідаєте на запитання, прохання через месенджер.
– Спілкування з людьми через месенджер я розпочав ще на попередній роботі у Луцькій міській раді. Зрозумів, що таким чином можна дізнаватися про багато проблем, швидко реагувати і вирішувати їх. От нещодавно звернулася жінка, дитина якої хвора на спинально-м’язову атрофію. Лікування дороге. Виявляється, в області немає відповідної програми. Буду пропонувати її прийняти. Людям потрібно у біді допомагати.
– Останнім часом центральна влада на утримання місцевих рад передає установи профтехосвіти, медичні заклади. Люди переживають, чи зможе область це фінансувати, чи збережуть вони свої робочі місця. Приміром, скорочення персоналу гостро постало в обласній інфекційній лікарні.
