У Чернігові розробляють стратегію, яка допоможе зменшити заборгованість людей перед підприємствами, що надають комунальні послуги. На початку червня основні кроки в цьому напрямку окреслив керівник КП «Чернігівводоканал» Сергій Малявко.
За його словами, ключовими є три важелі, які може використати міська влада аби стимулювати чернігівців сплачувати за надані послуги в повному обсязі.
1. Заборгованість мешканців неприватизованого житла.
Законодавство України забороняє виселення власників нерухомості через борги за комуналку. Втім, це стосується лише приватної власності. У той же час у Чернігові, станом на березень 2021 року було більше 9 тисяч неприватизованих квартир – тих, зо юридично перебувають у комунальній власності.
За словами Сергія Малявка на 917 з цих квартир «висять» борги тривалістю понад 3 місяці і з сумами понад 500 гривень. Загальна сума боргів – 7,3 мільйони гривень або у середньому – 8 тисяч гривень на один рахунок.
І це лише по водоканалу. Загалом же на кожен особовий рахунок таких боржників припадає 33 тисячі гривень боргу, що разом становить 33,5 мільйони гривень.
Пропозиція – розробити новий порядок правил приватизації житла, який би передбачав можливість приватизації лише після погашення заборгованості.
2. Виплата допомоги від міста
Також Сергій Малявко навів цифри щодо наявності боргів серед тих чернігівців, які отримували фінансову допомогу від міської влади.
Він розповів, що аналіз за 2020 рік виявив 1724 боржника на загальну суму боргу більше, ніж 15 мільйонів гривень. Якщо рахувати тих, чия заборгованість перевищує 500 гривень і триває більше 3 місяців – вийде 6000 гривень боргу в середньому на кожен рахунок.
Пропозиція – внесення змін до Програми підтримки народжуваності, яка би передбачала перерахунок коштів на погашення заборгованості за заявою того, хто отримує таку допомогу. Ймовірно, це правило можуть розповсюдити і на інших отриувачів допомоги від міста.
– Фінансова підтримка лише тим сім’ям, які сплачують за послуги – це справедливо. Оскільки частина не платить, а комунальне господарство працює і надає послуги, нехай і з зауваженнями, виходить, що одні платять за інших, – прокоментував міський голова Владислав Атрошенко.
– І коли за деякими міськими програмами ми фінансуємо, але не переглядаємо заборгованість за комунальні послуги – це несправедливо по відношенню до 95 % людей, які платять.
3. Працевлаштування і прописка
Ще один напрямок, який місто може контролювати – вплив на працівників комунальних підприємств міської ради. За словами Сергія Малявка, «не секрет, що серед тихлюдей, які працюють у комунальній сфері, є боржники».
Впливати на них для початку пропонують «бесідами». Далі можуть підключити інші методи.
Пропозиція – створення єдиної системи бухгалтерського та кадрового обліку усіх комунальних працівників. У разі працевлаштування на роботу до міської ради, її підрозділів чи комунальних підприємств – контроль розрахунків претендента за послуги.
Також планується запровадити доступ до бази реєстрації місця проживання і більш ретельно контролювати відповідність зареєстрованих людей за кожною адресою і тих, хто реально там проживає.
***
Коментуючи пропозиції, міський голова Владислав Атрошенко зауважив, що підхід усіх чернігівців до розрахунків за надалі комунальні послуги має бути однаковим.
– Потрібно, щоб не було нікого «розумнішого», хто не сплачує. При тому, що у багатьох з них є можливість платити. Гроші є, але це для них «принципова позиція». Це тупувата хитрість. Якби всі були таки хитрі – міста би не було, – фактично схвалив розробку стратегії міський голова.
