Христині Шинкарчук вочевидь стало затісно просто в написанні традиційної писанки. Вона вирішила „виплеснути“ її на картину та таким чином довести, що віковічні писанкові мотиви варті того, аби їх показувати світу не просто в об’ємі, а й у багатомірному просторі. Авторка бережно перенесла писанкову символіку у свої художні твори, додавши мелодики кольору відродження та воскресіння. Традиції писанкарства вона сміливо перенесла на полотно. І для поціновувачів нового у народному це новаторство може дійсно стати приємним сюрпризом.
У представлених графічних творах Христини превалюють жовтий та жовтогарячий кольори, демонструючи сонячну енергетику і весняне пробудження природи. Вона власне й сама така — енергійна, усміхнена та невпинна. Писанкові орнаменти зберегли динаміку колового руху, що повторює рух по сферичній поверхні яйця-писанки. Зрозуміло, що це дійсно Великодній формат.
Авторка вдало поєднала різну символіку: коло, меандр, птах, квітку, трилисник. А ще ненав’язливо, але влучно привернула увагу своїм стилізованим зображенням риб. У контексті головного змісту виставки саме символ Риби набуває підсиленого християнського значення. Бо це є знак Христа.
Завідувачка відділу науково-просвітницької та виставкової роботи Черкаського обласного краєзнавчого музею Марина Бугеря зауважила, що відділ етнології має великий виставковий комплекс, присвячений саме великоднім традиціям та зокрема, писанкарству Черкащини.
До речі, музейна колекція писанок налічує більше 200 живописних мініатюр. Їх здебільшого свого часу відтворили відомі черкаські писанкарки за каталогом Сергія Кульжицького 1899 року, який потрапив до краєзнавчого музею в Черкасах ще у 1929 році.
Відтворення зразків писанок у свій час відбувалось і за іншими каталогами. Тож, розглядаючи унікальну колекцію у ній можна натрапити на філігранні роботи Ольги Мартинової, Галини Тимошенко, Наталії та Вікторії Урбан, Інни Вовк, Лідії Солодар. Ось у такій поважній компанії перебувають нині роботи цікавої за світобаченням писанкарки та художниці-графіка Христини Шинкарчук.
Цікаво, але на те, щоб писати писанки та ділитись своїм вмінням побачити незвичне у звичайних речах, її свого часу благословила голова Черкаської обласної організації Національної спілки майстрів України Ольга Мартинова. З її легкої руки молода майстриня пише писанки та влаштовує майстер-класи з мистецтва писанкарства вже 15 років.
— На диво, ми, майстри, не зважаючи на карантині обмеження продовжуємо свою мистецьку місію та пишемо писанки. Бо недарма говорять, що допоки живе писанка, буде жити й українська душа. Так само у черкаських музеях, у Нашій Галереї народного мистецтва відбуваються майстер-класи з традиційного писанкарства, — поділилась з присутніми Ольга Михайлівна. — А ось у стінах нашої святині, в краєзнавчому музеї, шанобливо зберігаються роботи людей, які починали відтворювати та відроджувати писанкарські традиції нашого краю. Вони дозволяють зробити упізнаваною нашу середньо дніпрянську писанку. Я також долучилась свого часу до цієї благородної справи. І я дуже рада, що Христина, як молода багатодітна мати, спромоглася показати свої нові роботи. Я дуже рада, що вона не полишила писати писанку. Бо це насправді невдячна робота. Бо намалював картину і її вже видно. А писанку твориш-твориш і раптом притиснув і вже її не має. Тож берешся за нову по-новому. Вітаю талановиту авторку з персональною виставкою, а всім нам гарних великодній свят та вийти з ковідного світу назавжди.
https://provce.ck.ua/
