Звичайна фіранка відмежовує живих від мертвих у Коломийській лікарні, де рятують хворих на коронавірус. По один її бік – 57-річний Василь. Він мріє про те, що, як тільки його випишуть, одразу поїде на риболовлю. По інший бік фіранки – 67-річний чоловік. Він вже у чорному пакеті і його мрії та сподівання більше не справдяться і не мають жодного значення. За кілька хвилин медичні працівники відправлять його в морг, пише “Галка” з посиланням на репортаж англомовного видання Kyiv Post.
"Найважче для медика – це очі пацієнтів, яких вони втратили. І в той момент ті очі…краще тих очей нікому не бачити, бо ті очі довго сняться. Це очі, які молять про допомогу, очі, в яких відчай, очі, в яких реальний страх", - каже лікар Віктор Бойко.
"Рідко який лікар - довгожитель. Вмирають пацієнти і разом з кожним вмираючим пацієнтом на одну хвилину помирає той лікар, який його втратив, який його лікував", - додав він.
Ця Коломийська лікарня в Івано-Франківській області, яка зараз входить до карантинної "червоної" зони в Україні, через коронавірус втратила вже 205 своїх пацієнтів за рік пандемії. Лікарі стверджують, що через смертоносні наслідки вірусу, смертність в лікарні зросла більше, ніж вдвічі, в порівнянні із минулими роками. Медики також розповідають про окрему категорію пацієнтів - тих, які не погоджуються помирати. Вони своєю жагою до життя кидають виклик хворобі та долі і борються за кожен свій подих, попри невтішні прогнози та важкі враження внутрішніх органів.
Пан Василь належить до цієї категорії пацієнтів. В реанімації він перебуває вже понад 3 місяці. Чоловік так довго був у кисневій масці, що його ніс просто почав гнити. Лікарям довелося експерементувати та переводити його на інший апарат. Тепер Василь отримує кисень через прозорий шолом і з оптимізмом готується на Великдень їсти паски вдома.
На сусідньому ліжку лежить пан Тарас. На його приліжковій тумбочці чашка з написом “Найкращий тато”. Він - батько 5 дітей і в нього немає вибору, крім одружання. Чоловік каже, що шкодує про те, що ставився до коронавірусу досить легковажно:
«Не розумієш до того моменту, допоки ти не прокидаєшся серед ночі та відчуваєш катастрофічну нестачу кисню, ти хочеш дихати і не можеш. В той момент якраз приходить оце розуміння того, наскільки це серйозна недуга. Наскільки ти граничиш між життям і, можливо, чимось другим, що ми ще не розуміємо.»
«Коронавірус дав зрозуміти людям що таке ковток свіжого повітря – те, що ми маємо, але не цінуємо. Це можливість дихати», - каже лікар Віктор Бойко.
